Зустріч за круглим столом

Засідання круглого столу:   «Герої для нас як приклад…»

Мета:  Вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору,   прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,  розвивати бажання стати гідними патріотами держави  Виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших   народів, віру в краще майбутнє України,надання допомоги воїнам АТО.

Обладнання.  Мультимедійний комплекс, презентація; книжкова виставка; герб та прапор України

 Ведучий: Сьогодні напередодні державного свята «Дня Гідності і Свободи» ми запросили до школи на зустріч за круглим столом наших односельців  , воїнів АТО.

 Багато синів нашого краю    виконували свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

Сьогодні вони наші гості.

 Серед них   випускники нашої  школи та односельчани:

Випускник 1988 року - Лукаш Сергій Петрович  

Випускник  2008 року- Вінярський Віталій Олександрович

Односельчанин - Ломов Олексій Григорович

Односельчанин - Ігнатченко Олег Алімович    

Ведучий:Ми дякуємо Вам, дорогі гості , захисники і герої нашої країни за те, що забуваючи про страх, про біль, про безпеку, Ви всі як один, незалежно від віку й роду занять,  наші випускники та односельці, з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє,   встали на боротьбу з ворогом. Кожен з Вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але  разом з тим ви розуміли, що захищаєте свою Батьківщину, своє рідне село.

Село моє. Краплиночка на карті

У світі невідоме, то дарма

Ну, а чого без нього були б варті

Ми з вами всі і кожен зокрема.

Тут під зоряним дахом

Степова благодать

До Чумацького шляху

Лиш рукою подать

Село живе. Коли не сплять лелеки

Із виріїв вертаються далеких

Приносять діток до домівок тихих

Нас захищають і відводять лихо.

Село живе, коли сміються діти,

Коли у травах пломеніють квіти,

Коли пшениці заквітчають поле,

Коли живе, працює рідна школа.

(Кліп «Рідне село»)

                 Тобі, Україно, мій мужній народе,

                  Складаю я пісню святої свободи.

                  Усі мої сили і душу широку

                  Й життя я віддам до останнього кроку,

                  Аби ти щаслива була, Україно,

                  Моя Батьківщино

Ведучий:23 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир.

Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи».

 Сьогодні ми відзначаємо одиннадцяту річницю Помаранчевої революції та другу річницю Євромайдану. Події Помаранчевої революції осені-зими 2004 року стали життєстверджуючим вогнем української нації. Серця українців з різних куточків багатосльозної країни почали вистукувати в унісон: "Разом нас багато, нас не подолати". Майдан кликав: "Усі, хто вірить в Україну, вперед!".
Тепер ми живі, як діти своєї Батьківщини, і житимемо, допоки будемо вірити і творити правду.

                              (Демонстрація фільму «Революція гідності».

                                                   (Зима яка нас змінила).

              

Але нелегким був той шлях.

Швидкий порив прозрілого народу…

Він на Майдан всіх вивів водночас.

І потяглись осінній вогким шляхом

Багаті й бідні, молоді й старі.

І враз засяяв помаранчем Київ.

Раділи люди – ми вже не раби.

        

         Стояли, захищаючи свій вибір –

Вони вже не могли терпіти цю брехню.

О, Боже, дякую тобі за вибір –

Без крові допоміг народу в тім бою!

Отримали свободу слова, вибору і змогу,

Давати владу й забирати її знов.

А я пишаюсь – з днем свободи.

Ведучий:Пам’ятаєте, як автор вірша про Помаранчеву революцію дякував Богу, що тоді не було пролито  і краплини крові. Але на цей раз влада перейшла межу. У період з 19 по 21 січня 2014. На Майдані загинуло більше ста людей, яких народ назвав «Небесною сотнею»

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.

                                                 (Відео про Небесну сотню.)

Ведучий: : І до цих пір на території нашої держави немає спокою, після Майдану  розпочалися військові дії на Сході України .Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо  опалене полум’ям війни. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.
Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають східний кордон України, це лікарі, які виривають поранених в АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами, обмундируванням, медикаментами та багато чим іншим, вкрай необхідним у щоденній ратній роботі солдата. Зрештою, це всі ті, хто пожертвував хоча би краплиною своїх статків заради України, заради її майбутнього.

 Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини. Це вітання є засвідченням справжнього подвигу патріота.
Коли перед очима проходять кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом нескореної душі, це стало викликом для всіх і для кожного, для тебе і для мене.

 З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.  Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти російського агресора.  Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну..

                         (Перегляд відеофільму. «Дай ,Боже ,нашим солдатам»)

Ведуча: Із Томаківського  району пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною    чоловік, а від нашої Чумаківської ради 35 захисників.

Ведуча:  Учениця 11 класу Лисечко Катерина  написала вірш, який так і називається  «Повертайся герою»

(Автор  читає вірш )

Ведуча: Війна несе  незліченні втрати.

Ведуча:  Томаківська  земля втратила  8 своїх синів, які загинули на Сході.

Є втрати і на нашій Чумаківській землі.

(Кліп про Колісника А.В.)

 (хвилина мовчання)

Ведуча:  У нашій   пам’яті А.В.Колісник   назавжди залишаться мужнім героєм, який з честю виконав головний обов’язок  – захист рідної землі. Він  віддав життя за кожного з нас! Ми відчуваємо гордість , що народився він саме в нашому селі Чумаки.

Ведуча:  Наша школа  не залишається  осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно  проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти – воїнам АТО». Учні  написали тисячі листів, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям у шпиталь.

Ведуча: Ось якого листа написала Мисюра Антоніна воїну, захиснику Вітчизни.

Ведуча: А зараз ми хочемо звернутися до вас , шановні наші захисники і запросити до спілкування. Скажіть , будь ласка: ( діти задають питання)

            (  Інтерв’ю  з учасниками бойових дій)

1.      Як війна змінює людину . Чи змінилися ви внутрішньо: ставлення до світу, до людей?

2.      Ваші «гарячі точки» війни?

3.      Якою зброєю доводилося воювати, чи вистачало її?

4.      Яка головна якість сучасного солдата?

5.      Які слова можете сказати про свого командира?

6.      Яка вона солдатська дружба?

7.      Чи продовжуєте підтримувати зв'язок зі своїми побратимами?

8.      Кому б хотіли сказати спасибі за допомогу, за підтримку?

9.      А наші листи і малюнки доходили до вас?

              10. Напевне , кожен з нас  колись замислювався над тим , що для нього є його маленька батьківщина, чим вона особлива, чим відрізняється з- поміж тисяч інших сторін світу. Хотілося б почути вашу думку з цього питання.

               11. Щоб ви хотіли побажати учням школи?

                                          (пісня про героїв АТО)

Ведуча: Дорогі школярі . Сьогодні  з Вами спілкувалися  воїни - справжні Герої, наші захисники, односельчани, випускники  школи. 

Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята,а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,
Вір,що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.

Ведуча: Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації  і мови.  Ми – єдина Україна!

Ведуча: Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Ведуча:Дорогі гості!Сьогодні ви створили для нас справжню, дружню, затишну, теплу атмосферу. Тож на згадку про нашу зустріч прийміть  подарунки зроблені дитячими руками. Від нині ви члени нашої шкільної родини. Злагоди всім вам , миру та любові.

(   пісня «Україна».)

Ведуча:Хочу закінчити нашу зустріч словами  В’ячеслава Чорновола

 «Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелось гірко любити – втративши».

Хай живе Україна!                    Слава Україні – Героям слава!