Архів учителя

Цікавинки

Імператор Микола І так ненавидів опери Глінки, що замість ув’язнення в карцері для офіцерів, які провинилися, він дозволяв вибирати прослуховування опер композитора і вважав, що жахливішого покарання бути не може.

 ****

 Юлій Цезар ніколи не був імператором. Він був диктатором з необмеженою владою, а першим імператором Риму став його названий син (до усиновлення - син племінниці, тобто внучатий племінник) Октавіан Август. Втім, у Римі існувала традиція проголошувати полководця імператором за якісь великі успіхи. Проте таке звання не давало ніякої влади, воно було лише титулом. Тому, з іншого боку, Юлій Цезар був імператором, але зовсім не в тому сенсі, до якого ми звикли.

 ****

Децимація - це страта кожного десятого у римській армії. Так каралися дезертири та бунтарі - військо ділилися на десятки, кидався жереб, і один з десятки ішов на смерть.

 ****

 У Середні віки для китаянок модним вважалося мати непропорційно малесенькі стопи.Тому батьки перебинтовували донькам стопи, і дівчата ходили так по кілька років.

 ****

 У середні віки вчені та навіть прості люди (чоловіки, звісно) на повному серйозі сперечалися, роздумували, чи є у жінки душа. Дехто вважав, що у жінок є тільки півдуші. А до кінця 19 ст. в Америці дехто вважав чорношкірих рабів нижчою расою (не так, як нинішні расисти, а в прямому сенсі).

 ****

 За часів найвищого піднесення стародавньої Римської держави населення Риму становило більше мільйона жителів; у часи ж Пізнього Середньовіччя - 50 тисяч.

 ****

 Тільки в 1992 році Ватикан офіційно визнав, що Земля не є нерухомим тілом і справді обертається навколо Сонця, а у середні віки папа римський відлучив від церкви щурів (вони спричинилися до жахливої епідемії чуми).

****

 Фернан Магеллан насправді не здійснювавав навколосвітньої подорожі. Він загинув у сутичці з тубільцями на якихось дрібних островах, а капітаном експедиції (більшість членів якої померло від хвороб) став Елькано. Він і довів кораблі до Європи.

 ****

За правління Петра І в Росії існувало покарання 6,8 кілограмовою «медаллю за п’янство», яка кріпилися до шиї ланцюгами. Ланцюги без допомоги спеціальних інструментів було зняти неможливо, тож людям, доводилося терпіти такий "вантаж" до кількох тижнів (термін покарання).

****

 Формально найдовша війна - Третя Пунічна, яка тривала 2133 роки (вона тривала всього 3 роки та завершилася в 146 р. до н.е., але символічний договір було підписано 1985 року, під час візиту мера Риму до Тунісу).

****

Людовику XVІ пророчили, що він помре 21 числа. Переляканий король 21 числа кожного місяця сидів, замкнувшись у своїй спальні, нікого не приймав, не призначав ніяких справ. Але обережності виявилися марні! 21 червня 1791 року Людовика і його дружину Марію-Антуанетту заарештували. 21 вересня 1792 року у Франції була проголошена республіка й скасована королівська влада. А 21 січня 1793 року Людовика XVІ стратили.

****

 Жителі шотландського села дивилися в місцевому кінотеатрі фільм “Навколо світу за 80 днів”. У момент, коли кіногерої сідали в кошик повітряної кулі і обрубували канат, пролунав дивний тріск. Виявилося, на дах сінематографу впав… точнісінько така ж, як у кіно, повітряна куля! А було це в 1965 році.

****

 Коли американський астронавт Нейл Армстронг ступив на поверхню Місяця, перше, що він вимовив, було: “Бажаю успіху, містер Горскі!”. Фраза означала от що. Дитиною Армстронг випадково підслухав сварку сусідів - сімейної пари на прізвище Горскі. Місіс Горскі допікала чоловіка: “Скоріше сусідський хлопчисько злітає на Місяць, ніж ти задовольниш жінку!”. І от на тобі, збіг! Нейл дійсно полетів на Місяць!

****

 

Фараон ніколи не показував свого волосся - він повинен був завжди носити особливий головний убір під назвою немес. Як виглядав цей головний убір ми знаємо завдяки золотій масці фараона Тутанхамона.

****

 Для того, щоб мухи не докучали фараонові Пепі II, біля нього завжди знаходилися кілька рабів, обмазаних медом, які «відволікали» на себе настирливих комах.

****

 Цей самий фараон - Пепі II - рекордсмен серед всіх відомих правителів за всю світову історію. Він став фараоном у шість років, а закінчив своє правління в 94 роки.

****

 

Єгипетські жінки і чоловіки носили макіяж зеленого кольору (зроблений з міді) і чорного (свинцевий). Вважалося, що такий макіяж має цілющу силу. Спочатку макіяж використовувався не для краси, а для захисту від палючих променів Сонця.

****

 

Ще одним цікавим фактом про Єгипті тих років є те, що у той час деякі люди спали на подушках, які були наповнені камінням.

****

Антибіотики були винайдені в 20 столітті, але ще в Стародавньому Єгипті інфекційні захворювання іноді лікували за допомогою запліснявілого хліба. А адже саме ця цвіль і стала джерелом антибіотика пеніциліну. Тому саме єгиптян слід вважати піонером у використанні антибіотиків в лікувальних цілях.

****

 Діти в Єгипті не носили одягу до досягнення ними віку як мінімум 10 років - на такій спеці це було необов'язково. Основу одягу чоловіків становила спідниця, жінок - сукні.

****

Рамзес Великий мав 8 офіційних дружин і сотні наложниць. Помер він у 1212 році до н.е. у віці 90 років.

****

 Коли тіло померлої людини муміфікували, з нього виймали всі органи, за винятком серця, де, як вважалося, перебувала душа.

За матеріалами: http://prizemlis.ru/interesting  

Добірка пам'яток для роботи на уроці історії

Добірка пам'яток для роботи на уроці історії Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів             Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.             Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.             Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).             Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ: § коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси; § де вони проходили; § за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні; § який розвиток вони отримали надалі; § яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події; § яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали; § який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу; § випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки; § які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?   Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі) §  коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили; §  на який період історії людства вони припадають; §  як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами; §  як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії; §  складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.   Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела) §   правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти); §   запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь –унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід); §   навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками; §   зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”; §   працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення; §   на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.   Схема аналізу історичного документу             Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).             Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо. §  Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає? §  Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується? §  Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період? §  Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі? §  Якими мотивами керувався автор документу? §  Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи §  процес?                                       Пам'ятка-інструкція для дослідження відео ¨     Опис: • Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відеоролик. Особливу увагу звертайте на деталі. • Які об'єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому? • Що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив кінокамери? • Якщо центральною постаттю сюжету виявився відомий історичний діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя. • Які деталі переглянутого сюжету вам запам'яталися найбільше? Чому? ¨     Інтерпретація: • 3 історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? Що дало вам можливість зробити такий висновок? • До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування! • Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому? • Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу? • Які емоції і почуття зафіксував кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його передусім? • Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події, знятої кінооператором? ¨     Висновки й узагальнення: • Сформулюйте висновок, до якого ви дійшли після роботи з відеосюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть/узагальнення.     Схема характеристики історичної особи (складання історичного портрету) §  Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування. §  Цілі діяльності та можливості їх досягнення. §  Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета. §  Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу. §  У чому значення діяльності цієї особистості. §  Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?             Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації 1.    читання мовчки або вголос; 2.    виписування дат; 3.    складання хронологічних таблиць; 4.    робота з термінами, географічними назвами, висновками; 5.    виписування імен історичних персоналій; 6.    відбір історичних фактів для доведення окремих суджень; 7.    формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування; 8.    складання плану чи тез.   Складання плану Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план. 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми. Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям. 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану. Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал. Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.   Конспектування             Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого). §   Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому. §   Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини). §   Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне. §   Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують. §   Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації. Узагальнення             Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного). §  Виділіть головне поняття в отриманому завданні. §  Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст. §  Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу. §  Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси. §  Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу. Порівняння             Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути: §  засвоєння об'єктів порівняння та їх запис; §  виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це –найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів. §  чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння; §  порівняння об'єктів за кожним з критеріїв; §  стисле узагальнення та його запис.             Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.

 

Заклади загальної середньої освіти

Шановні колеги!

         Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та на виконання листа МОН України від № 1/9-154 від 11.03.2020 з 12 березня по 3 квітня запроваджується карантин для усіх типів закладів освіти.

         У зв’язку з карантином та переходом на дистанційне навчання автори Видавничого дому «Освіта» запускають цикл уроків з історії для учнів 6-х та 7-х класів за темами «Стародавній Рим» та «Галицько-Волинська держава». Матеріал складатиметься з короткого відео, корисних посилань на інші безкоштовні ресурси та переліку онлайн – завдань.  Відео частина – це не тільки роз’яснення з теми, а й рекомендації до виконання завдань: аналізу документів, візуальних джерел, складання портрету історичного діяча та інфографіки. Також до кожного відео дібрані завдання для учнів, за результатами виконання яких кожний зможе отримати оцінку.

         Уроки спрямовані на розвиток історичної, загальнокультурної, соціальної та громадянської компетентностей, стимулювання розвитку критичного і логічного мислення, інноваційні, також сприятимуть підвищенню рівня знань учнів та мотивації до вивчення історії України.

         Звертаємо вашу увагу, що матеріали будуть корисними під час підготовки до ЗНО.

         Трансляція відбуватиметься два рази на тиждень за посиланнями: 

Уроки історії 6 клас. Давній Рим

https://www.youtube.com/playlist?list=PLKryum2977DH7P4fYygbu4TvrglOsbFz4

Уроки історії 7 клас. Галицько-Волинська держава

https://www.youtube.com/playlist?list=PLKryum2977DGVDvcFFJ7PC0PWa3YY4QJd

Рекомендуємо організувати дистанційне навчання учнів за  розкладом:

Для учнів 6 класу

1.     вівторок, 17 березня 10:00

Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Риму

2.     четвер, 19 березня 10:00

Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади. Військова експансія Риму

3.     вівторок, 24 березня 10:00

Диктатура Цезаря

4.     четвер, 26 березня 10:00

Римська імперія. Октавіан Август

5.     вівторок, 31 березня 10:00

Пантеон римських богів. Мистецтво Давнього Риму

6.     четвер, 2 квітня 10:00

Римське право

Для учнів  7 класу

1.     вівторок, 17 березня 10:00

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави

2.     четвер, 19 березня 10:00

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

3.     вівторок, 24 березня 10:00

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст

4.     четвер, 26 березня 10:00

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав

5.     вівторок, 31 березня 10:00

Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

6.     четвер, 2 квітня 10:00

Держава Феодоро в Криму

Ми спробуємо коригувати теми наших уроків відповідно до ваших побажань.

Залишайте ваші пропозиції, відгуки і коментарі під відео на нашому каналі.

Курсова робота  Роль і місце суспільних дисциплін в соціальному учнівському проектуванні як засобу формування громадянськості школярів

Проблема вибору засобів та методів впливу вихователем на вихованців завжди залишатиметься актуальною в будь-якій освітній системі. Чому ж сьогодні ми знову повертаємося до методу проектів? Що дає нам проектна діяльність окрім того, про що говорилося вище? Яких практичних навичок набувають учнів в процесі проектної роботи?

Соціальний проект надає можливість підліткам досліджувати свою ідентичність через приналежність до місцевої громади, знайти своє місце в житті. А отже, досвід, отриманий у процесі проектної діяльності, допомагає учням стати повноправними членами місцевої громади, цінним ресурсом громадянської дії, чиї енергія, ідеї, воля і прагнення набувають позитивної спрямованості та успішно використовуються під час вирішення суспільно важливих проблем. Проект надає чудову можливість старшокласникам ста­ти повноцінними громадянами демократичного суспільства.

Участь в проектній роботі допомагає сформувати навички активного громадянина демократичного суспільства.

Хай те, що відкривають або створюють учні в ході розробки своїх проектів, є лише спрощене повторення вже створеного наукою – суть в тому, що вони відкривають суб’єктивно нові для них факти і будують нові для себе поняття, а не отримують їх готовими від вчителя або з підручників. Якщо учні приймають участь в проектній діяльності з закріпленням, то вони кожного разу здійснюють свій мікроподвиг першопрохідців.

Практичне використання проектних технологій доводить те, що поєднання у проектній діяльності знань, практичних умінь і навичок; набуття життєтворчих компетенцій допомагають зробити рішучі кроки у вирішенні тих нагальних освітніх проблем, які поставило перед вчительством ХХІ ст.

Тема уроку :"Голодомор 1932-33р.р."