Портфоліо

Презентація

Виступ на фестивалі "Є пам'ять , якій не буде кінця"

Виступ учнів на фестивалі

«Є пам'ять , якій не буде кінця»

1 ведучий:  Хтось творить красу словом, хтось - звуком, а хтось - кольорами. Діти малюють. Сидячи, стоячи, лежачи. Олівцями і фарбами. У садку і вдома. Малюють, коли весело. Малюють, коли сумно. І коли нудьгують, хворіють, плачуть, теж малюють. Тому що для дитини малюнок - це її мова, відбиток душі, дитина переживає цілком дорослі почуття , але на відміну від дорослих, не вміє висловити їх словами, тоді  на допомогу приходять малюнки .

Пам’ятаю, коли я була такою ж як ці малята

 ( слайд) ,

 я теж малювала… на моїх малюнках оживали  квіти, дерева, казкові герої. Цікаво, а про що зараз малює малеча?

(всі) Діти     малюють     мир.(показують букви на спині)

2 ведучий Діти втомились чекати…

Мрію малюють свою.

В зошитах, альбомі, на дошці, асфальті,

І твердо вірять в ідею оту.

Ведучий. Що ж то за мрія дитяча?-

Ведучий:Всім зрозуміла вона:

Не іграшка, комп’ютер чи м’ячик,

А мир і єдина вкраїнська сім’я

3 ведучий:Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях нашої неньки – України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося горе…

Погляньмо на реалії нашого життя.

(слайди)(На сторожі миру. Воїни – учасники  зони АТО)

5 ведучий:Це мій дядько. В дитинстві він малював війну, але   ніколи не думав, що йому доведеться боронити країну зі зброєю в руках. Сподіваюся ,що незабаром  мій дядечко повернеться до дому.

 6 ведучий: А ось  це - мій батько. Коли  він був маленьким -  не любив грати у війну , можливо в нього вже тоді було якесь передчуття. Татку , я вірю в твої сили і молюся за твоє життя.

7 ведучий: Погляньте на мого татуся Сергія . Коли постало питання про захист країни  , вагань не було. Адже він розуміє , що зараз, як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир, щоб нам завжди світило тепле, ясне сонечко, а  небо було  чисте та блакитне  , щоб  посміхалися діти  , а моя молодша сестричка Настя малювала лише  яскравими барвами. У своїх снах, татку, я бачу тебе вдома, але знаю , що ти  виконуєш синівський обов’язок перед ненькою – Україною.

Пісня   (слайди)

4 ведучий: Війна ніколи не буває без втрат…

 Солдатські душі… Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

22 січня в День Соборності України загинув наш земляк, учасник бойових дій в зоні АТО , старший лейтенант , командир взводу 20  БТРО  Андрій Володимирович Колісник.  Він мужньо тримав бій в селі Красний Партизан Донецької області на 31 блокпосту. Навіть вороги  говорили про нього з великою повагою , дивуючись його мужності , витривалості, сміливості. До останнього подиху герой не випускав із рук гордо підняте українське знамено.

Всі.         Герої не вмирають!

8 ведучий: На фестивалі поряд з нами справжні  герої – воїни АТО. Серед них і чумачанин : Волошин Андрій Миколайович.

9 ведучий: Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за єдність народу.

Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо якнайшвидше повертатись додому живими та з перемогою.!

11 ведучий: Не хочемо війни страшної! Всі просять люди, звідусіль

 Не треба люті нам чужої — хай в Україні буде  мир!