Пам'яті героїв Крут
Пам’яті героїв Крут.
(виховний захід)
Мета:виховання
національної свідомості учнів і людської гідності, відродження паростків
духовності,формування рис громадянина української держави,пробудження інтересу
до поглиблення вивчення історії.
Вступ.
29.січня 1918 року. Бій під Крутами.
Символ героїзму та
відданості нашого юнацтва і символ
національної трагедії.
Україна вшановує
своїх героїв. Тепер ми щорічно відзначаємо роковини загибелі молодих українців
під Крутами.
Відеофільм. «Пам’яті героїв Крут
присвячується»
Н.І.Кожен
із вас , навчаючись у 10 класі на уроках історії буде вивчати тему:
«Війна радянської Росії проти УНР» зокрема і бій під Крутами. Нинішні
десятикласники з нею вже познайомилися.
То ж я запрошую до
розмови учня 10 кл. Громака Богдана.
Н.І. Скажи,
будь ласка, Богдане, що вразило тебе, дивлячись цей кліп?
Богдан. Що їм ще не було 17? А вони уже стали на захист
Вітчизни. Вражає їхній патріотизм.
Н.І. Хто
вони, ці юнаки, що ти знаєш про них?
Богдан. Я
знаю, що це студенти із Українського народного університету, Університету св.
Володимира та учні старших класів Кирило
-Мефодіївської гімназії. Вони не мали ніякого бойового досвіду. І були вони
добровольцями. Ось вони на фото , зовсім юні.
Н.І.
З чого все починалося?
Богдан.(22
січня 1918 року Центральна Рада видала Четвертий Універсал – проголосивши
незалежність УНР. І вона повинна була стати суверенною державою. Та уряд
більшовицької Росії на чолі з Леніним після відхилення УЦР його ультиматуму відправив на непокірний
Київ свої війська. 27 січня 1918
року з Києва назустріч більшовицьким
військам , що наступали на Україну
вирушила національно свідома учнівська і студентська молодь. Це був воле вияв української молоді. Переважна більшість студентів були без жодної військової підготовки, мали недостатньо боєприпасів,
були погано озброєні. З документів радянського офіцера значиться.
Н.І.
Пробач, я тебе зупиню. Чому студенти , гімназисти, а де була регулярна армія
УНР?
Богдан .
А її не було. ЇЇ не створили. І в цьому була
основна причина трагедії -
сліпота українських соціалістів. Вони запевняли ,що росіяни наші сусіди . і не будуть воювати проти нас, тому нам не
потрібна власна регулярна армія. Достатньо народної міліції яка була створена.
Тому перед зовнішньою
агресією УНР виявилась фактично беззбройною
Н.І. А
більшовицькі загони?
Богдан .
Загони більшовиків теж були невеликими і
вони наступали лише вздовж основних
залізниць. А під Крутами вони були краще
озброєними і кількісно
переважали.
Зі звіту
радянського офіцера, учасника битви під Крутами.
«Когда, к концу дня, сопротивление украинцев стихло, и наши
бойцы могли зайти на вражеские позиции, нам открылось два ужасных факта : В
первую очередъ оказалось, что целый день
наши отряды сражались с детьми, среди
которых было лишь немного офицеров. Вторым поразившим нас фактом стало то, что
почти все оружие, которое использовали украинцы было поврежденным, в ужасном состоянии, и почти не рабочим. Несколько
часов наши солдаты собирали винтовки, у
некоторых были сломаны или же лопнутые приклады, погнутые или почти
гнилые стволы, иногда попадались
карабины без прицелов, а у некоторых даже был разбит затвор. Мои бойцы
отказывались верить в то, что их весь день сдерживала горстка мальчишек, вооруженных списанным оружием».
Н.І.
Як трималися бійці під Крутами?
Богдан Мужньо. Студентський курінь було
поділено на чотири чоти по 28-30 осіб. У
четвертому були юнаки,які навіть не
вміли стріляти. Близько 9-ї години ранку розпочався наступ. Точився жорстокий
бій , він тривав декілька годин, ці години були жахливими, але те, що трапилося
після битви не можна забути, це буде в пам’яті кожного. Уже тоді , коли війська
почали відступати , коли почали збирати трупи й поранених із поля бою, було помічено,
що не вистачає однієї чоти, а це свідчило ,що студентів було взято в полон, із них ніхто не повернувся. Гімназистів було
по-звірячому вбито. Перед стратою вони співали
гімн «Ще не вмерла Україна»
Попри значні жертви
молоді , втримати Київ не вдалося. Його захопило червоне військо
Н.І.
Із воєнного погляду бій під Крутами
нічим не відрізнявся. Таких було чимало
під час громадянської війни. Але була якась
особливість цього бою, під Крутами . Як ти думаєш , в чому вона полягає?
Богдан Я думаю перш за все у патріотизмі,
волевиявленні української молоді. Адже вони були добровольцями і трагічна загибель студентського куреня
стала символом патріотизму й жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Н.І Чи згодний ти із висловом, що історія повторюється.
Богдан.
Так. Сьогодні ми маємо ту ж саму
ситуацію коли ворог із Північного Сходу намагається загарбати Україну у власне
коло впливу.
І наші герої , так
само , як майже 100 літ тому гинуть
заради кращого життя нащадків , нас із вами.
Н.І. Пам’ятаймо їх подвиги, як не забуваємо про подвиги героїв
Крут.
І ще одне запитання
,Богдане, що для тебе є патріотизм?
А для вас , діти?
(відповіді дітей)
Ми провели
соціальне опитування серед учнів 5-11 кл. і проаналізує його член учнівської
ради Погонець Ірина.
(аналіз соціального опитування)
Література та мистецтво
Літературно-музична композиція:
«Придніпров’я, рідна серцю
сторона»
Мета: виховання
юних патріотів України.
Згадую рік сорок
третій,
Юність солдатську
свою,
Що пронеслась на
лафеті
В смертнім,
кривавім бою.
Бачу Славутича
кручі,
Мінами зритий
плацдарм,
В лозах окопи
сипучі…
Чую могутній
удар.
Хвилі, що гупають
глухо
В берег невпинно,
щомить…
Глухнуть від
вибухів вуха,
Серце в напрузі
щемить.
Чую, як гнівом
клекоче
Грізний
слов’янський потік,
Ворога скинути
хоче
З круч непокірних
навік.
Силу усяк
відчуває
Сивого батька –
Дніпра -
І над рікою лунає
Воїнів грізне
«Ура-а!»
1943рік .
Звільнення Дніпропетровської області від німецької окупації пов’язане з
літнім наступом Червоної Армії в 1943
році з історичною битвою за Дніпро та
Правобережну Україну. У вересні 1943 року на територію Дніпропетровщини
вступили війська 2-го та 3-го
Українських фронтів. До 27 вересня вся Лівобережна частина області була
звільнена.
Вигнаний з
лівобережної частини області ворог розраховував , прикриваючись лінією Дніпра,
утримати за собою Правобережжя з його
могутньою металургійною базою – Криворізьким та Нікопольськими басейнами. Та ці
розрахунки були зірвані стрімким
наступом радянських військ 3-го Українського фронту під командуванням генерала Р.Я.Малиновського,
які після жорстоких боїв захопили плацдарм
на правому березі Дніпра в районі Аул та Військового.
Форсування Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто
невиправданими жертвами.(за штурм Дніпра та небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удостоєні звання Героя
Радянського Союзу, більше , ніж за
оборону Сталінграда ,за штурм Берліну.) А скільки загинуло…
18 жовтня радянські війська , долаючи опір
ворога визволили місто й великий
залізничний вузол на Правобережній Україні – П’ятихатки, захопивши німецькі
ешелони з озброєнням і продовольством та
елеватор із великими запасами зерна.
25 жовтня було звільнено Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ. Через чотири
місяці в результаті запеклих і тривалих боїв
було звільнено правобережну частину Дніпропетровщини.
Невмирущою славою вкрили себе в боях за визволення нашої області війська
3-го Українського фронту під командуванням генерала Р.Я.Малиновського, та
окремі з’єднання 2-го Українського
фронту під командуванням генерала І.С.Конєва.
Тисячі
воїнів отримали урядові нагороди за
героїзм і мужність , за пролиту кров у боях при звільнені міст і сіл нашого
краю. Чимало з них були нагороджені посмертно…
Це саме їх імена
– імена 120554 полеглих героїв - викарбовано на обелісках над солдатськими
могилами, які є практично у кожному населеному пункті нашої області.
З нашого населеного пункту пішли на фронт 275 чоловік, смертю хоробрих
загинули 173 воїна. 102 повернулися з війни. Серед них був Клименко Іван
Хомович , який брав участь у форсуванні Дніпра.
Пройшло 72 роки
від тих подій.
Сьогодні 25
жовтня День визволення нашого рідного
Дніпропетровська. Цій пам’ятній даті ми присвячуємо огляд
інсценованої військово-патріотичної пісні.
Тій пісні , яка
давала сили солдатам, коли вже сил не було, тій пісні , яку боялись
гітлерівські кати, тій пісні, що допомагала нашим бійцям дійти до Берліна і встановити над
Рейхстагом Прапор Перемоги. Ми сьогодні
разом будемо співати ці прекрасні пісні.
Там бій і біль, надія, страх,
Там висвист куль, сльоза в очах,
Товариш зранений
і - гнів,
Великий гнів на
ворогів.
І той окоп і той
намет,
І той снаряд , і
кулемет,
Ненависть грізна,
З горла крик…
Солдат в бою тім
не поник.
Ми пам’ятаємо
завжди
Твої страшні,
герою, дні.
За перемогу на
війні,
Солдате, дякуєм тобі!
(виступ 11 класу)
Коли німці напали на нашу країну було введено стан затемнення ,на вулицях
не горіли ліхтарі, вікна ввечері щільно
затулялися листами чорного паперу
, країна занурювалася в цілковиту темряву, навіть машини їздили з виключеними
фарами . Все це робилося для того, щоб ворожі літаки не знайшли цілі.
Раптом по радіо
прозвучала пісня «Огонек»
, а мала назву вона таку через те
,що йшлося в ній саме про той вогник, якого так не вистачало в
найтяжчі воєнні часи. Вогник , який
надихав на впевненість у перемогу.
Слова
М.В.Ісаковського
Музика
М.І.Блантера (виконують учні 8 кл.)
Восени1941 року журналіст і поет Олексій Сурков, перебуваючи на передовій ,
потрапив в оточення разом зі штабом 78 стрілецької дивізії. Прориватись до
своїх приходилось з боєм, долаючи мінне поле. Саме після цих подій у Суркова
,який залишок ночі провів у солдатській землянці біля залізної пічки, склались
слова, які поклав на музику Костянтин Лістов. Так народилась одна з
найвідоміших воєнних пісень.
В землянке.
(виконують учні 7 класу)
У
1954р.болгарські скульптори Васил
Радославов, Далчев, Ковачев створили пам’ятник радянському солдату -
визволителю, який споруджено в містечку Пловдів, як символ пам’яті всім радянським солдатам , які загинули при
визволенні Болгарії від німецько-фашистських загарбників. А поет Ваншенкін та
композитор Колмановський написали пісню
«Альоша», присвячений тим подіям.
(виступ учнів 4
класу)
У війні воювали піхотинці,
артилеристи, моряки і танкісти, але завжди особливе місце серед військових
займали десантники. Саме про них Булат
Окуджава написав пісню «А нам нужна одна победа» , яка вперше прозвучала в
кінофільмі «Белоруский вокзал» про десантний
батальйон.
(виступ учнів
10класу)
Тема війни у піснях продовжує жити і в наші дні. Подіям тих героїчних років
присвячено пісню «Сигнальщики – горнисты» муз.О.Пахмутової, сл.М.Добронравова.
(виконують учні 5
класу)
Тієї трагічної війни не було у нашому житті, але знати про неї – наш
обов’язок перед всіма хто боровся, хто загинув, хто вижив, щоб донести до нас
правду, ціна якої – життя.
Пісня «О героях
былых времен» Марка Бернса із кінофільму «Офіцери»
(виступ учнів 6
класу)
Навіть суворі будні війни, постійне сусідство зі смертю не могли вбити в
душах солдат спогадів про коханих, мрій
про дім і повернення до мирного життя. Саме про ці мрії і вірність коханих написана
прекрасна пісня «А закаты алые»
сл.Н.Осошнікової, муз.В.Осошнікова.
(виконують учні 9 класу)
Минають роки, відлітають у вічність, відколи замовкли останні постріли
гармат.Настала тиша. Прийшов на нашу землю мир: довгожданий, вистражданий,
оплачений найвищою ціною – людського життя. Пам’ятайте про це, бережіть мир, як
запоруку нашого щастя і благополуччя.
72 роки
визволення Дніпропетровщини відзначаємо сьогодні ми.
72 роки так мало
для історії, але для людини – це ціле життя.
Нехай же воно ,
це життя , буде у всіх нас щасливим, мирним та сонячним.
( Хай завжди буде сонце) муз.Островського, сл.Л.Ошаніна.
Виконують учні 2
класу.
Ми не повинні забувати ,що на території нашої сільської ради проживає учасник бойових дій Другої Світової війни - Іванченко Павло Федорович .
Волонтери нашої школи не забувають про ветерана, навідуються до нього,
допомагають.
Виступ учениці Мисюри
Антоніни.
Невпинно
спливають роки. Все глибше в історію відходять грізні часи Другої світової війни.
Давно відлунали канонади запеклих боїв,
але щороку 9 травня ми несемо
квіти і схиляємось у пошані перед спочилими солдатами, дякуючи за життя.
А час іде. Барвистими маминими
рушниками стеляться в широкий світ дороги. Ми дорослішаємо , сивіють матері –
таким є закон життя. Але ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.
Її майбутнє –
у наших руках.
Ми свято
шануємо великий подвиг своїх дідів-прадідів і їх внесок у Велику Перемогу над
фашизмом, тому ніколи не дозволимо собі зганьбити схильністю до неофашистських
ідей світлу пам'ять загиблих при визволенні української землі від фашистських
загарбників.
Я пишаюся
тим, що народилася на Придніпров’ї. Своєму рідному краєві присвячую власний
поетичний доробок:
Рідний край
Придніпров’я, рідна серцю сторона,
Край чумацький, що
зростив нас любо,
Душу й серце наше
зігріва,
Я про тебе дбати
завше буду.
Про твої степи,
ліси, гаї,
Про річки, про все,
що серцю миле,
Тому всі ми маєм на
меті
Землю зберегти та
жити в мирі.
Ти поглянь довкола, що то за краса:
Розмаїття квітів, спів пташиний,
Шелест лісу, неба синява,
Запах сіножаті та Дніпро бурхливий.
Придніпров’я, рідний серцю край,
Я за тебе завжди вболіваю;
Ти збагачуйся, живи і процвітай,
Щиросердно я тобі
бажаю!
План роботи
ради по соціальному захисту2014-2015 н.р.
№ зп
|
Місяць
|
Зміст роботи
|
Відповідальні
|
1.
|
Вересень
|
|
Біличенко Н.І.
|
2.
|
Жовтень
|
1.Оздоровлення
дітей.
2.Звіт про
залучення дітей пільгових категорій до гуртків та секцій.
|
Ігнатченко Н.В.
Біличенко Н.І.
|
3.
|
Листопад
|
1.Проведення рейду «Діти вулиці» з метою виявлення дітей які опинились у складних
життєвих ситуаціях
2.Здійснити перевірку
наявності документації на дітей пільгових категорій.
|
Члени
ради.
|
4.
|
Грудень
|
1.Ознайомитися
із роботою омбудсмена та надати йому допомогу.
2.Організувати благодійну акцію для дітей пільгових
категорій.
|
Біличенко Н.І.
Члени ради
|
5.
|
Січень
|
1.Провести рейд
«Відпочинок»
|
Члени
ради
|
6.
|
Лютий
|
1.Заслухати про роботу
з дітьми пільгових категорій
громадського інспектора школи.
|
Члени ради
|
7.
|
Березень
|
1.Про участь у загальношкільних батьківських зборах.
2.Про надання
матеріальної допомоги дітям, які
потребують.
|
Члени ради
|
8.
|
Квітень
|
1. Психологічна підтримка дітей.
|
Члени ради.
|
9.
|
Травень.
|
1.Контроль за оздоровлення м та відпочинком дітей
влітку.
|
Члени ради.
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий