пятница, 30 октября 2015 г.

Уроки Першої світової війни для людства

Тема уроку: Уроки Першої світової війни для людства.
Мета:
-                    дослідити  ставлення реальних учасників  до Першої світової війни;
-                    порівняти інформацію , отриману з різних текстових джерел;
-                    порівняти настрої солдат різних армій у  період війни;
-                    сприяти формуванню історичного мислення учнів на основі розвитку їхньої пізнавальної активності та творчих здібностей;
-                    формувати вміння критично оцінювати історичні факти і діяльність історичної особи , аргументовано висловлювати свою думку на основі достовірних історичних фактів;
-                    сформувати особисте ставлення до війни..
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
-                    характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конфліктів на початку ХХ століття;
-                    давати характеристику діячів Першої світової війни;
-                    хронологічно зіставляти події та явища;
-                    уміння знаходити необхідну інформацію з різних джерел;
-                    уміння користуватися здобутою інформацією в практичних цілях;
-                    інтеграція знань з хімії, фізики, історії, мистецтва, літератури , військової підготовки в межах шкільної програми;
Обладнання: карта «Перша світова війна», атласи, хронологічна таблиця «Основні події Першої світової війни», історична енциклопедія, книги.
Тип уроку: урок – дослідження.
Епіграф:  «… поки це плем’я, що населяє землю і зветься людством, не усвідомить себе як єдине ціле, – не буде йому добра». Олесь Гончар
Проблемні завдання.
Хто винен у розв’язанні Першої світової війни
Чи була війна неминучою , чи можна було її уникнути.
Чи стала б можливою Перша світова війна, якби на зламі століть не відбулося бурхливого розвитку науки і техніки?
Яким був вплив Першої світової війни на європейські країни?
Як змінила війна людину і суспільство ?
                                              ХІД УРОКУ.
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Вчитель: Історія людства  знає безліч війн. Але дві з них за масштабами руйнувань  і людських втрат не мають рівних. Обидві вони стались у ХХ столітті. І в них брали участь усі найбільші держави світу. Війни прийшли з Німеччини: основні бойові дії розгортались у Європі.


Перша світова війна 100річчя початку
Друга світова війна 70 річчя Перемоги
Початок: 1серпня 1914р.
Початок : 1вересня 1939р.
Кількість країн:38 країн з населенням майже 1,5 млрд. людей . Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, на просторах Світового океану.
Кількість країн:78 країн світу.  До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі
Найбільш масштабна й найбільш жорстока. Воєнні дії відбувалися на території Європи, Азії, Африки, Австралії на усіх морях і океанах.
Бліцкриг. В основу наступальних дій покладено план генерала  Шліффена
Бліцкриг . План «Барбаросса»
Обидва плани «блискавичної війни»були зірвані.
Головнокомандуючий союзними  арміями Антанти,який вів до перемоги і завершенню війни Фердинанд Фош Французький полководець. Маршал Франції.(1918), ФельдмаршалВеликобританії(1919),Маршал Польщі (1923)
Головнокомандуючий  союзницьких військ
Дуайт Девід Ейзенхауер
Перший головнокомандуючий збройними об’єднаними силами НАТО
!953р. – президент США, 1956 обирався на другий термін
Корінний перелом 1916р.(Верденська м’ясорубка (перехід стратегічної ініціативи до країн Антанти)
Корінний перелом 1943р. Сталінградська битва.(перехід стратегічної ініціативи до радянських військ)
В ході війни вперше застосовано хімічну зброю.
В ході війни застосовані нові види зброї, в тому числі атомна бомба.
Геноцид. Перший прецедент, який потяг за собою цілу низку масових убивств ні в чому не винних людей за національною , расовою ознакою , що сталася у ХХ ст..
(погроми і різанина проти вірмен 1млн.400тис.загинуло)
Геноцид проти єврейського народу.(загинуло 6млн.)
Капітуляція Німеччини (Комп’єнське перемир’я) 11 листопада 1918р.
Капітуляція Японії 2 вересня 1945р.
Людські втрати: близько 20млн.
Людські втрати: близько 55млн.
Доля України
Що було найжахливішим у подіях ПСВ для українців ( те, що українці вимушені були воювати один проти одного у складі армій ворогуючих держав)
Україна залежна держава .
Доля України
(Активізувалась національно-визвольна  боротьба ОУН-УПА. Україна вигнала нацистів , але незалежності вона не здобула
Україна залежна від СРСР
Створена перша Міжнародна організація -
Ліга Націй, з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. (членами стали 52 країни)
Ліга Націй не набула впливового характеру
Через відсутність в ній США ,СРСР (1939 виключили через фінляндську війну.)
Не мала засобів впливу на порушників миру. 1945 р. само розпустилася.
ООН заснована в 1945 році. Метою є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу. 193 держави є учасниками ООН.
Основні документи – Загальна декларація прав людини (1948);
Декларація про принципи міжнародного права (1970)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: Цього року виповнюється сто років події, що змінила сучасну історію.  Вона також докорінно змінила світопорядок у Європі і за її межами.
Перша світова війна знищила не лише життя людей, але й три імперії в Європі — Німецьку, Австро-Угорську і Російську, а з падінням Османської влади і четверту імперію на своїй околиці. До Першої світової війни глобальний баланс сил був зосереджений у Європі; після неї США і Японія перетворилися на великі держави. Ця війна також спровокувала більшовицький переворот 1917 року, підготувала ґрунт для фашизму, а також активізувала і підсилила ідеологічні битви, що терзали двадцяте століття.
Сьогодні ми проводимо урок-дослідження  «суперечливих» тем  Першої світової війни.
Опрацьовуючи сьогоднішню тему ми спробуємо відповісти на проблемні запитання
Вчитель. На жаль, чим далі від тих чи інших історичних подій, тим важче (найчастіше просто неможливо) реконструювати їх - вже не зняти історично правдивий фільм про жодну з сучасних воєн, як і не дати правдиву оцінку тих чи інших історичних подій без певних ідеологічних спотворень. Ваша  задача проста - надати нам маловідому, суперечливу  інформацію, а висновки нехай робить з неї кожний сам, в силу своїх особистих упереджень.
ІІІ.    Дослідження
Вчитель: Перша світова війна (1 серпня 1914 - 11 листопада 1918) - один з найбільш широкомасштабних збройних конфліктів в історії людства.
Ця назва утвердилася в історіографії тільки після початку Другої світової війни в 1939 році. У міжвоєнний період вживалася назва «Велика війна», в Російській імперії її іноді називали «Другою Вітчизняною, потім у СРСР - «імперіалістичною війною».
Як не дивно, але війна офіційно закінчилась лише 3 жовтня 2010 р., через майже 92 роки після того, як припинилися бойові дії. У цей день Німеччина виплатила останній транш репарацій, призначених їй союзниками. Сума склала 59 млн фунтів стерлінгів.
Тому постає більш загальне питання: хто з позицій тривалої перспективи винен у розв'язанні Першої світової війни? Чи насправді Німеччина розв’язала Першу світову війну?
(Перше дослідження)  (Додаток 1)
 Висновок У цілому відповідальність падає на всіх її активних учасників - як на країни Центрального блоку, так і на держави Антанти.
Вчитель: Перша світова війна 1914-1918рр. була наслідком загострення протиріч (політичних, соціальних, економічних, і національних конфліктів) між абсолютною владою монархів  та інтересами суспільного розвитку, між тими хто працював і тими хто керував, між політикою «великих держав»  та інтересами  «малих народів».
Чи була світова війна неминучою?
Як ви гадаєте, чи можна було уникнути війни? Яким чином?

(Друге дослідження) (Додаток 2)
 (Можливий варіант відповіді. Ні. Тому що непримиренність протиріч між основними гравцями на міжнародній арені, особисті амбіції, окремих політиків та фінансових груп, які отримували від нарощення озброєнь надприбутки, розвиток науки і техніки, які потягли за собою появу новітніх засобів винищення людей привели людство до «точки відліку» початку світового військового конфлікту  Більшість людей не розуміла, що війна, яка намічалася, буде найжахливішою їз усіх раніше пройдених людством.)
Висновок Перша світова війна не була неминучою. Вона стала більш вірогідною унаслідок зростаючої потужності Німеччини і страху, який це викликало у Великобританії. Але вона також стала більш вірогідною через боязливу реакцію Німеччині на зростаючу потужність Росії, а також через безліч інших чинників, зокрема людські помилки. Але розрив у загальній потужності між США і Китаєм сьогодні більший, ніж між Німеччиною і Великобританією 1914 року.
Вчитель: Будь-яка війна - найкраще живильне середовище для військової промисловості. Перша світова не стала винятком, більше того - вона увійшла в історію цілим переліком нових видів зброї, вперше застосованих саме під час неї.
 Перша світова війна стала об’єктивним результатом розвитку європейської цивілізації, глибокої кризи міжнародних відносин, взаємного небажання шукати компроміс в ім’я збереження миру. На знищення людей були спрямовані досягнення науки і техніки.
Чи стала б можливою Перша світова війна, якби на зламі століть не відбулося бурхливого розвитку науки і техніки?
(Третє дослідження)(Фото світлини)
Про що говорять світлини.
«Наука і техніка в роки Першої світової війни»
Вчитель: Перша світова війна була певною мірою першою "війною моторів". Для забезпечення фронту широко використовувався автотранспорт; з’явились нові бойові засоби – танки та бронеавтомобілі.
У роки  Першої світової війни вперше були винайдені і застосовані:
- кулемет в авіації (Франція);
- далекобійна артилерія;
- авіаційне бомбардування;
- кораблі класу «Дредноут»;
- підводні човни і глибинні бомби проти підводних човнів;
- отруйні речовини – газова атака (Іпр, Німеччина);
- вантажні автомобілі(Антанта) для перевезення живої сили і техніки;
- танки(битва на р.Сомма);
- протигази;
- протитанкові снаряди і гармати.
Висновок: на жаль , досягнення науки використовували  для масового винищення людства.
Вчтитель: Чи можна назвати Першу світову війну війною «хіміків»?
(Четверте  дослідження)(Додаток 3)

Висновок(Так .Це була війна  , під час якої випробовували хімічну зброю)
Історична розминка. Воєначальники Першої світової війни.
1.Ранненкампф.    2.Гінденбург
3.Самсонов           4.Жоффер
5.Брусилов            6.Петен
7.Хейг                    8.Нівель
9.Людендорф
(Антанта чи Четверний союз)
До вашої уваги ось такі два документи.
Член німецького генерального штабу Ф.фон Бернарді
«Малоймовірно , що Німеччина і Франція зможуть будь-коли домовитись щодо своїх проблем. Францію необхідно знищити взагалі. Вона повинна бути знищена раз і назавжди як велика держава»
Із висловлювань президента Франції Р.Пуанкаре.(серпень 1914р)
«Оголошення війни Німеччиною викликало в країні  надзвичайний спалах патріотизму. Ніколи за всю свою історію Франція не була настільки прекрасною , як у ті часи, свідками яких нам довелося бути. Мобілізація , що розпочалася 2 серпня завершилася уже сьогодні, вона пройшла дисципліновано , у такому порядку, з таким спокоєм, з таким піднесенням, що викликають радість уряду і військової влади.»
Питання «Чому у Франції та Німеччини  на даний час різне ставлення до «Великої війни» ?
(Інтерв’ю німецького та французького журналіста.)
Рольове уособлення.
Уявіть, що ви - учасник війни. Завтра – бій. А сьогодні листоноша  збирає листи для рідних. Протягом 2 хв. Складіть коротеньку (5-6 речень) записку батькам від імені воїна, що воює на Західному (Східному ) фронті на боці Антанти чи Четверного союзу.
       
Робота з текстовими джерелами.(групова)
Об’єднавшись у 2 групи , за алгоритмом порівняйте  ваші думки з поглядами реальних солдат різних армій , після чого дайте відповіді на запитання.
Із листа до матері солдата німецької армії (25.09.1914р)
«… Чи є небезпека на війні? Хто її зневажає , той від неї вислизає. Набігає неспокій. Однак , я в окопному загоні. Героїчна смерть для мене – найбільше бажання. Щоправда , життя важливіше за героїчну смерть. Усі зневажають  смерть. Моїм обов’язком є боротьба , до якої мене змусили росіяни і французи. Якби війна була агресивною , загарбницькою, то моя служба не була добровільною…Усе це реалії війни.»
Із листа до батька французької армії\
(жовтень 1914р)
«Любий батьку, зараз схарактеризую нове становище. Роблю все можливе , щоб знайти собі лакея… Якщо б мама виїхала з Парижа , то могла б мене  відвідати в Майні.
Я був би вдячний , щоб вона уникала залізничного транспорту, який ходить досить нерегулярно  через перевезення поранених ,амуніції  для військових частин. Радив би мамі їхати  самостійно, залежно від ситуації. У таборі багато поранених… Шпиталь тут організований дуже добре.
До побачення, любий батьку.»
Війна очима солдата російської армії. (15 грудня 1915 р.)
«…Наступ припинився до 11 години.  За цей час німцями було підготовлено артилерійський  вогонь по нашому полку  з усіх сторін… Вогонь був надзвичайно сильний , стріляло не менше 100-150 гармат . Здавалося, що ми разом із землею підняті в повітря. Врятуватися вдалося не багатьом…
Люба матусю, краще б ти мене на світ не народила, краще б  маленьким у воді втопила, як я тепер страждаю…»
Лист Андрія Рубльова з Південно-Західного фронту. Василь Рубель. Історія... // Старожитності Південної України. — Запоріжжя, 2003. - Вип. 9. - С. 109-110.
«Я пока жив, бил в окопах 12 дней, а сейчас на отдыхе. Слава богу затишье, бою пока нет, а дальше увидим. Но сейчас нужда заедает, хоч я и переменяю белье, паря его в кипятке. Ну чтож скрепя серце переносим все, может и переживу все это... Во время отдыха я сплю на хворосте в землянках. Но в окопах почти не спим, хотя и там есть хворост, мох, листья там же в окопах порити землянке от холода и дождя, но грязно. Одним словом самому злейшему врагу я не  пожелал бы попадать в эти «окопы». Если бы дал бог чтоб ни-когда в жизни никто не попадал в эти окопи, и чтоб даже не знали, что такое окопи. А мне если  б дал Бог пережить все оти солдатские нужди, остаться живим: то я уже узнал, что значит «война».
Війна очима солдата німецької армії.
Лист солдата Йоганна Мюллера (1915р)
«Люба мамо!
«Тепер я знаю, що таке війна . Ми сидимо вже вісім днів у окопах, і тут дуже холодно. Вже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом, бо польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих. Із 240 чоловік ще 40 лежать там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення війни.»
1.Порівняйте настрої солдат різних армій.
Чим вони зумовлені?
2.Порівняйте, чому листи представників однієї групи (солдатів),датовані одним часом, містять різну інформацію?
3.Чи відповідала точка зору реальних учасників подій загальновизнаній  позиції політиків їхньої країни?
4.Чи було таке ставлення постійним і чи змінювалося воно в різні роки війни? Завдяки чому?
5.Чи змінили свідчення очевидців ваше ставлення до війни?
Вчитель. Жахливі наслідки війни вимагають осмислення і опанування  кожним новим поколінням засвоєння нами конче необхідних й актуальних уроків історїї , адже кожного з нас турбує питання , чому так сталося.
ІV Узагальнення та систематизація знань.
Так як кожна війна має свої причини  (економічні, соціальні й політичні)  також вона має і наслідки.
Які саме наслідки Першої світової війни є для вас найбільш вражаючими?
 Економічні:
-                    Країни зазнали значних втрат національного багатства;
-                    Економіка низки країн опинились у глибокій кризі(особливо  промисловість, транспорт, сільське господарство);
-                    Зростання безробіття, інфляція;
-                    Прискорилися темпи науково-технічного прогресу; запроваджено нові форми виробництва;
-                    Значне  збагачення США під час війни.
Соціальні:
-                    Величезні людські втрати;
-                    Жертви хвороб і голоду;
-                    Зрівнялися в правах чоловіки і жінки.
Політичні:
-                    Революції в Європі призвели до краху монархій (із 41 залишилось17);
-                    Утворення нових держав;
-                    «14» пунктів» В. Вільсона –фундамент повоєнної побудови світу;
-                    Зросла політична та економічна могутність США і Японії;
-                    Послабилися позиції Франції та Великобританії;
-                    Активізація національно-визвольного руху у країнах Азії та Африки;
-                    Краї імперій : Австро-Угорщини, Росії, Німеччини, Туреччини.
 2. Яким був вплив Першої світової війни на європейські країни?
* Розпались великі імперії, припинили своє правління династії
* З’явились нові держави
* Європа пережила період революційних потрясінь.
* Посилився вплив США в світі
* Економіка перелаштувалась на військові потреби( мілітаризувалась)
 3. Як змінила війна людину і суспільство ?
 *людина винайшла нові види зброї, з’явились нові військові підрозділи
 ( військова авіація, танкові…)
 *змінився статус жінки, наскільки що жінки отримали після війни право брати участь у виборах;
 - Людство зрозуміло жах війни такого масштабу і почало шукати способи уникнення її в майбутньому.
Перегляд фільму. «Верденська битва 1916 р.» (Обговорення)
Вчитель: Вивчення Першої світової війни не втратило своєї актуальності і в наші дні, бо воно безпосередньо пов'язане з рішенням однієї з найпекучіших проблем сучасності - проблеми війни і миру. Покоління людей, що живе в столітті ядерної зброї, звертається до минулого, щоб краще зрозуміти сьогодення. Саме з документів які були складені під час війни, або через деякий час після неї, ми можемо винести найважливішу інформацію. Але до неї треба відноситися дуже критично, тому що кожна влада кожної країни після війни намагалася виправдати себе і тому дуже часто вдавалася до фальсифікації фактів.
 Уроки Першої світової війни для людства ( відповіді учнів)
            Ця війна повинна була позбавити Європу наївної точки зору про те, що конфлікт – продовження гарних політичних маневрів. Проте у підсумку навіть через 100 років по тому зрозуміло, що нічого не змінюється – країни все так само шукають привід для нарощування військової потужності, завоювання нових сфер впливу і початку нової переможної кампанії, забуваючи про уроки 1914-го. Століття по тому політики повторюють практично всі помилки тих часів
Перша світова війна залишається визначальним конфліктом сучасної епохи. Ми досі живемо з результатами цієї війни, і перед нами стоять схожі проблеми. У 1991 році Україна стала незалежною державою. Проте нині вона опинилась у дуже складному становищі, постала загроза її цілісності. Уроки минулого вчать, що не ворожнеча між країнами, а тільки взаєморозуміння і дипломатичні стосунки  допоможуть зберегти нам мир і злагоду у нашій країні.
І сьогодні, коли Україна і весь світ балансують на межі миру і нової жахливої війни, події минулого століття стають тим уроком, який повинен допомогти отямитися людству і зупинити можливу трагедію.
Президент Петро Порошенко виступив зі зверненням з нагоди 100-річчя від початку Першої світової війни  Президент висловив впевненість у здатності українців захистити територіальну цілісність країни.
На думку Президента, Перша світова, спричинений нею Жовтневий переворот у Росії, боротьба проти більшовицької навали були нелегкими випробуваннями для українців на міцність, а голодомори і репресії комуністичного режиму не зламали прагнення українців до свободи і відновлення державності.
"Зараз ми знову змушені зі зброєю захищати незалежність від зовнішніх зазіхань, ламати імперські плани іншої країни. Ми прагнемо і надалі розвивати свою країну - рівноправного члена великої європейської родини, яка, пройшовши крізь полум'я воєн і інші важкі випробування, обрала шлях єднання, миру, демократії і прогресу", - наголошено у зверненні.
За словами Президента, це обов'язок перед майбутніми поколіннями і пам'яттю про загиблих співвітчизників.
Треба кожній людині серцем закарбувати мудрість слів Олеся Гончара: «… поки це плем’я, що населяє землю і зветься людством, не усвідомить себе як єдине ціле, – не буде йому добра».
Кожен із нас повинен відчути відповідальність не тільки за себе, а й за всю планету. Лише тоді людство матиме майбутнє.

Додатки
Щоб вивчення джерела було продуктивним , слід дотримувати алгоритму діяльності, який передбачає відповіді на запитання:
1.Хто є автором документа: приватна(офіційна) особа, анонім?
2.До якої етнічної, соціальної, релігійної групи відносить себе автор?
3.Які політичні та суспільні ідеали він сповідує?
4.Автолр був очевидцем події чи він передає почуту від інших інформацію?
5.Кому адресовано текст?
6.У який період він з’явився: під час події, одразу після неї чи пізніше?
7.Автор просто описує ситуацію чи намагається  висловити своє ставлення до неї?
8.Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати документ достовірним джерелом?
9.Які емоції викликає у вас документ?(позитивні, негативні, ніякі)? Чому?

Додаток 1.
Дослідження 1.
Чи насправді Німеччина розв’язала Першу світову війну?
Історики висунули тезу про те, що вина за «Велику війну» лежить не тільки на Німеччині, адже в Першій світовій війні брало участь 38 держав.
Німеччині доводиться нелегко у зв'язку з публічним шануванням пам'яті жертв Першої світової війни, 100-річчя початку якої відзначається цього року.
Необхідність ведення війни, за словами американського президента Вудро Вільсона, у тому, щоби зробити світ безпечним для демократії.
 Тобто війна проти Німеччини, на його думку, була справедливою, і цим він намагався виправдати масове винищення людей, жертвами якого стали 11 млн солдат. Насправді, а ні війна, а ні укладання миру не усунули жодної проблеми. Навпаки, вони зумовили нові конфлікти, наприклад на Близькому Сході, які ми розв’язуємо до сьогодні.
Питання провини Німеччини у війні було тривалий час центральним. Але німецький рейх не був винним у розв’язанні Першої світової війни.
Політичні еліти були вкрай зацікавленими у воєнному конфлікті, вони керувалися не моральними засадами, а політикою влади.
Так, Росія боролася у першу чергу не за право на самовизначення слов’янських народів, а за власні експансіонистські цілі у Східній Європі та на Босфорі.
Франція не була пасивною жертвою німецької агресії і була готова до воєнних дій, оскільки знала, що отримає підтримку від Росії та Англії. Тож заздалегідь визначилася з своїми цілями : повернути загарбаний у 1871 р. Німеччино Ельзас і Лотарингію, та багатий вугіллям Саарський півострів.
Політична еліта Англії у світлі нових досліджень здається не такою вже миролюбною, як вважалося раніше. Адже в її цілі входило: підірвати економіку Німеччини, та її роль у світовій торгівлі.
 Австро-Угорщина не була слабкодухим об’єктом війни .Тому, свої погляди звертала на Сербію, Болгарію, Чорногорію. Прагнула панувати на Чорному, Егейському та Адріатичному морях, захопити нафтові родовища Румунії.
А, що ж  говорити про Італію, яка найбільше вагалася у своїх домаганнях. Постійно прораховувала , де на неї чекає більша вигода .В складі Четверного (Троїстого) союзу чи Антанти . У решті – решт країни Антанти пообіцяли їй більші територіальні надбання.
Німецьке керівництво, врешті-решт, переслідувало оборонну мету — відтворити на європейському континенті ситуацію обмеженої гегемонії, яка існувала в Німеччині за Бісмарка, і не ставила за мету досягнення світового панування.
Ця війна, призвела до появи нових та використання старих методів ведення бойових дій. До нових відносяться застосування танків та бойових отруйних речовин для прориву оборони. Також більш значним стало використання снайперів — стрільців з озброєнням, що дозволяло підвищити дальність та влучність.
Війна ще більше загострила існуючі протиріччя в російському суспільстві і підштовхнула суспільство до нової революції.

Додаток 2.
Дослідження 2
 Ні. Тому що непримиренність протиріч між основними гравцями на міжнародній арені, особисті амбіції, окремих політиків та фінансових груп, які отримували від нарощення озброєнь надприбутки, розвиток науки і техніки, які потягли за собою появу новітніх засобів винищення людей привели людство до «точки відліку» початку світового військового конфлікту  Більшість людей не розуміла, що війна, яка намічалася, буде найжахливішою їз усіх раніше пройдених людством.)
Ця війна була порочною за своїм задумом, безпрецедентною за своєю жорстокістю. Це була війна, в ході якої правлячі кола Європи посилали свої народи на безглузду бійню в боротьбі за імперське перевагу. Ленін в листі румунському поетові Валеріу Марку на початку 1917 року охарактеризував цю війну так: «Один рабовласник - Німеччина воює з іншим рабовласником - Англією за більш справедливий розподіл рабів».
Ця війна не була оборонною, і вже точно вона не була війною за звільнення від тиранії. Як пише покійний Ерік Хобсбаум у своїй книзі «Століття Імперії», це був катастрофічний продукт боротьби за колоніальні володіння, за ринки, ресурси і індустріальну міць між домінуючими європейськими імперіями Британією і Францією, і міцніючої імперіалістичною державою Німеччиною, яка билася за своє «місце під сонцем». У цьому зіткненні імперій Європа пожирала своїх дітей - а разом з ними і багато поневолені народи.
Велика Перша світова війна мала колосаль­не соціально-економічне і епохальне загальноісторичне значення. Наслідками війни і мо­гутніх революційних катаклізмів стали розпад імперій Романових, Гогенцоллернів і турецьких султанів, почався незворотний процес руйнування колоніальних держав — Великої Британії і Франції, на історичну арену вийшли нові держави: Австрія, Угорщина, Польща і Фінляндія, Чехословаччина і Югославія, Ра­дянська Росія і Українська Народна Республі­ка, держави Прибалтики, Кавказу, Близького і Середнього Сходу.
Але те, що зараз відбувається на Сході свідчить, про те, що Велика війна так нічого й не навчила людство. і це при тому, що вона через свою масштабність здавалася її сучасникам такою, після якої вже не могло бути інших воєн. Як виглядало тим, хто пережив її, кожен наступний конфлікт був би зрадою як солдатів, які загинули в 1914—1918 рр., так і тих, хто повернувся і сформував «втрачене покоління» в Європі. Але ні — за якихось два десятиліття спалахнула Друга світова, ще страхітливіша й руйнівніша. А нині світ захитався і балансує й досі на межі потенційної третьої «бойні народів». Нічого не змінилося — країни все так само шукають привід для нарощування військової потужності, завоювання нових сфер впливу і початку нової переможної кампанії, забуваючи про уроки 1914-го. Воістину, як сказав Марк Твен, «історія не повторюється дослівно, але вона обов’язково римується».
Зрештою, за приблизними підрахунками фахівців, на Землі лише протягом так званого історичного періоду в її минувшині відгриміло вже понад 14,5 тисячі більших і менших воєн, у яких загинуло не менше 100 мільйонів людей. Але й усвідомлення цього ніяк не спонукає ні уряди держав, ні міжнародні структури сильних світу цього зробити певні висновки. і далі, як і 1914-го, вважають, що нарощувати озброєння, бомбардувати території, охоплені вогнем громадянських сутичок, необхідно для встановлення миру й стабільності на планеті. Але чим більше у світі нагромаджують нових військових технологій, гонитва за якими знову стає ідеєю-фікс, чим дужче зростає ареал поширення ядерної зброї як стримувача збройних ескалацій, тим вищою є ймовірність вибуху на земній кулі такої війни, яка затьмарить усі попередні, разом узяті.

Додаток 3
Дослідження 4
Будь-яка війна - найкраще живильне середовище для військової промисловості. Перша світова не стала винятком, більше того - вона увійшла в історію цілим переліком нових видів зброї, вперше застосованих саме під час неї. Перша світова війна дала поштовх розвиткові хімії. Терміново створювалося виробництво отруйних газів і протигазів, розширювався випуск вибухових речовин, у Німеччині йшли пошуки штучних замінників недоступних природних продуктів. У 30-х рр. в СРСР і Німеччині було синтезовано каучук, у США — новий вид штучного волокна, всесвітньо відомий капрон. На межі наук з’явилися нові дисципліни — хімічна фізика, геофізика.
Значення хімічної промисловості як основи військової економіки не потребує спеціальних доказах. Мабуть, найбільш очевидним її призначенням є забезпечення усіх родів військ боєприпасами великої гами калібрів, спорядженими пороху і вибуховими речовинами, виготовленими за сучасними хімічних технологій. Крім того, хімія поставляє діючої армії запальні і димові склади, засоби дегазації, дезактивації, дезінфекції та багато чого інше. Визначальну роль відіграє вона і в створенні бойової техніки. Багато сучасні види озброєнь, включаючи атомну зброю та засоби її доставки, стратегічні ракети, оперативні тактичні види озброєнь, базуються на великих відкриття в галузі хімії.
Однак значення хімічної науки та промисловості як бази оборонних галузей було усвідомлено порівняно недавно - в період Першої світової війни. Перша світова війна була війною хімії.
Хто першим застосував гази?
Отруйні речовини стали, напевно, одним із символів цієї війни. Смерть від отруєння була страшною - різні речовини діяли по-різному, викликаючи опіки або спазми чи сильну кровотечу. Часто смерть наступала не відразу - потерпілий довго мучився в госпіталі.
Ті, що вижили, часто сліпнули, страждали від ураження шкіри або внутрішніх органів.
Як можна після цього дорікати в боягузтві солдатам, які чимдуж тікали під час газової атаки, ледь побачивши жовті або зеленуваті хмари, що пливуть у бік їхніх позицій?
Зараз вже складно сказати, хто саме застосував першим отруйну речовину в бою: французи використовували сльозогінний газ в малих кількостях ще на самому початку війни, проте це не мало практично жодного ефекту. Часто обстрілів хімічного характеру німці просто не помічали.
Німці першими стали застосовувати отруйну речовину у великих масштабах. Спочатку безуспішно - у Польщі проти російської армії в січні 1915 року. Потім, через кілька місяців, 22 квітня 1915 року німецька армія розпорошила 168 тонн хлору в сторону позицій французів біля річки Іпр.
Ця знаменита атака викликала справжню паніку серед французів, змусивши їх відступити. Втім, німецькі війська не змогли скористатися результатами атаки і сказати, що газ сильно допоміг німцям у наступі, не можна.
Хоча слідом за Німеччиною виробляти і іноді використовувати газ стали Франція, Велика Британія, Австро-Угорщина, Італія, США і Росія, це зброя була більш ефектною, ніж ефективною.
Метеорологічна залежність
При першому ж використанні газу проти російської армії виявилося, що січневі морози - найбільш невідповідна погода для отруйної речовини (зокрема - метілбензіл броміду), який просто замерзав в повітрі і випадав на землю.
Потім вже з'ясувалося, що хімічна зброя - річ досить примхлива.
Застосуванню отруйних речовин часто заважав дощ. Їх було безглуздо розпорошувати, коли противник перебував на височині: газ часто скупчувався в низинах, не завдаючи шкоди.
 атакиБудь-який вітер, що змінює напрямок, міг просто віднести газ і у зворотний бік, як іноді й траплялося, і тоді нападники ставали жертвою своєї власної зброї.
Нарешті, в усіх країнах негайно стали розробляти контрзаходи, починаючи від протигазів і закінчуючи медичними препаратами, що також знизило ефект від хімзброї.
З іншого боку, страшна смерть від отруєння лякала настільки, що сама поява зеленуватої хмари газу дійсно змушувала солдатів відступати.
Ефективними були також і хімічні снаряди: вони були зручнішими, хоча і прямо порушували Гаазьку декларацію 1899 року "Про невикористання снарядів, що мають єдиним призначенням поширювати задушливі або шкідливі гази".
Після Першої світової війни хімічну зброю так більше і не застосовували широко під час масштабних бойових дій: її використовували лише для обмежених операцій.
На початку використання хімічних речовин в якості зброї були препарати сльозоточивої дратівливої ​​дії, а не зі смертельним результатом. У ході Першої світової війни французи стали першими застосовувати газ з використанням 26 мм гранат, заповнених сльозогінним газом (етілбромацетат) в серпні 1914 року. Однак запаси етілбромацетата у союзників швидко підійшли до кінця, і французька адміністрація замінила його на інший агент - хлорацетон. У жовтні 1914 року німецькі війська відкрили вогонь снарядами, частково наповненими хімічним подразником, проти британських позицій на Нев-Шапель, незважаючи на те, що досягнута концентрація настільки мала, що вона була ледь помітна.

1915: широке поширення смертоносних газів

Німеччина першою застосувала газ як зброю масового ураження в великих масштабах в період 1-ї світової війни проти Росії.
В результаті добровільного зниження бойової потужності Російської імперії за рахунок входження в союз нерозповсюдження засобів масового ураження в формі бойових отруйних газів і скорочення їх кількості та засобів протидії подібним видам зброї в своїх арсеналах, Росія отримала серйозний удар саме за допомогою застосування вказаних бойових газів на ключовому ділянці бою - при обороні Осівці.
6 серпня 1915-го стало для захисників Осівці чорним днем: для знищення гарнізону німці застосували згадані отруйні гази. Газову атаку вони готували ретельно, терпляче вичікуючи потрібного вітру. Розгорнули 30 газових батарей, кілька тисяч балонів. 6 серпня в 4 ранку на російські позиції потік темно-зелений туман суміші хлору з бромом, що досяг їх за 5-10 хвилин. Газова хвиля 12-15 метрів у висоту і шириною 8 км проникла на глибину до 20 км. Протигазів у захисників фортеці не було.
"Все живе на відкритому повітрі на плацдармі фортеці було отруєно на смерть, - згадував учасник оборони. - Вся зелень в фортеці і в найближчому районі по шляху руху газів була знищена, листя на деревах пожовкло, згорнулися і опало, трава почорніла і лягла на землю, пелюстки квітів облетіли. Всі мідні предмети на плацдармі фортеці - частини гармат і снарядів, умивальники, баки та інше - покрилися товстим зеленим шаром окису хлору; предмети продовольства, що зберігаються без герметичної закупорки - м'ясо, масло, сало, овочі, виявилися отруєними і непридатними для вживання ".
"Полуотравленний брели назад, - це вже інший автор, - і, Томім спрагою, нахилялися до джерел води, але тут на низьких місцях гази затримувалися, і вторинне отруєння вело до смерті".
Німецька артилерія знову відкрила масований вогонь, слідом за вогневим валом і газовою хмарою на штурм російських передових позицій рушили 14 батальйонів ландверу - а це не менше семи тисяч піхотинців. На передовій після газової атаки в живих залишалося навряд чи більше сотні захисників. Приречена фортеця, здавалося, вже була в німецьких руках. Але коли німецькі ланцюга наблизилися до окопів, з густо-зеленого хлорного туману на них обрушилася ... Контратака російська піхота. Видовище було жахливим: бійці йшли в штикову з особами, обмотаними ганчірками, здригаючись від страшного кашлю, буквально впливів шматки легких на закривавлені гімнастерки. Це були залишки тринадцятий роти 226-го піхотного Землянського полку, трохи більше 60 чоловік. Але вони вкинули противника в такий жах, що німецькі піхотинці, не прийнявши бою, кинулися назад, затоптуючи один одного і повисаючи на власних дротяних загородах. І по ним з оповитих хлорного клубами російських батарей стала бити, здавалося, вже загибла артилерія. Кілька десятків напівживих російських бійців змусили до втечі три німецьких піхотних полку. Це бій увійде в історію як "атака мерців".

1915: гази підвищеної токсичності

Фосген
Недоліки хлору були подолані з введенням фосгену, який був синтезований групою французьких хіміків під керівництвом Віктора Гриньяра і вперше використаний Францією в 1915 році. Безбарвний газ із запахом запліснявілого сіна - фосген - було важче виявити, ніж хлор, що зробило його більш ефективним зброєю. Фосген використовувався в чистому вигляді, але частіше в суміші з хлором - для збільшення мобільності більш щільного фосгену. Союзники називали цю суміш "Біла зірка", так як снаряди з вищезазначеної сумішшю маркірувалися білою зіркою.
Фосген, як бойовий газ, перевершував хлор більшою, порівняно з останнім, токсичністю. Потенційним недоліком фосгену вважалося те, що симптоми отруєння ним іноді наставали лише через 24 години після вдихання. Це давало можливість солдатам, отруєним фосгеном, продовжувати деякий час вести бойові дії. З іншого боку, на наступний день ці солдати вмирали або ставали інвалідами.
            1.4. 1917: іприт (гірчичний газ)
12 липня 1917, у бельгійського міста Іпр англо-французькі війська були обстріляні мінами, що містили маслянисту рідину. Так вперше Німеччиною був застосований іприт.
Англійські солдати заряджають батарею мінометів Лівенсу
Німецький міномет, стріляючий хімічними зарядами. 1916
2. Ефективність і контрзаходи
Різні протигази застосовувалися на західному фронті
Відразу після перших застосувань стало очевидно що ті, хто залишався на своїх місцях і нікуди не тікав; ті хто не сидів у траншеї, а знаходився на якомусь підвищенні, отримали менші отруєння, тому що хлор - газ важчий за повітря, тому він опускається до землі і має там більш високу концентрацію. Особливо сильно постраждали ті, хто лежав на землі або на ношах.
Хлор, однак, виявився не такий ефективний, як вважали німці, тому що після перших застосувань були застосовані засоби захисту. Хлор має специфічний запах і яскравий зелений колір за рахунок чого його було досить легко виявити. Газ добре розчинний у воді, тому найбільш простим і ефективним способом захисту від нього було просто прикривання особи вологою тканиною. Також доведеноким? ] що більш ефективно використання сечі замість води, тому що аміак нейтралізують вільний хлор (NH 3 + Cl 2 → HCl + NH 2 Cl), проте на той момент не було відомо що сполуки хлору та аміаку можуть виробляти токсичні гази.
"Дим-шолом"
Російський легіон на західному фронті
Для приведення до смертельній дозі необхідна концентрація газу 1000 до мільйону, потрапляючи в дихальні шляхи, він реагує з рідинами на слизових утворюючи соляну кислоту і атомарний кисень. Несмотря на свои недостатки, хлор являлся эффективным видом психологического оружия, пехота бежала в панике только от одного вида зелёного хлорного облака.
После атак хлором были проведены мероприятия противохимического характера. В немецких войсках солдатам стали раздавать ватно-марлевые респираторы и бутылки с раствором соды. В войсках Антанты были разосланы инструкции о применении влажных тканевых повязок на лице во время газовой атаки.
В Великобритании газета " Daily Mail " призвала женщин к производству хлопковых респираторов, и в течение одного месяца различные респираторы стали доступны для британских и французских войск, наряду с автомобильными очками для защиты глаз. К 6 июля 1915 вся британская армия была оснащена гораздо более эффективным "дым-шлемом" сделанным майором Клани Макферсоном, из Ньюфаундлендского полка, состоящим из фланелевого мешка с целлулоидным окошком, полностью охватывающего голову. Гонка между внедрением новых и более эффективных ядовитых газов и разработкой эффективных мер противодействия, названная газовой войной, продолжалась до ноября 1918 года.
 Виробництво газу
Виробництво отруйних газів за типом (у тоннах)
Учасники Першої світової війни


Подразнюючий газ
Шкірнонаривної ОВ
Сумарно
Німеччина
55880
3050
10160
69090
Франція
34540
810
2040
37390
Великобританія
23870
1010
520
25400
США
5590
5
175
5770
5080
255
-
5335
Італія
4070
205
-
4275
Росія
3550
155
-
3705
Всього
132580
5490
12895
150965