Робота з батьками

Пам’ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій

народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, аби створити в сім’ї

атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло,

а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину,

унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує

антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в

конкретних справах.

9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом.

Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання

дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність.

Дитина має право на належне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як

ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим

рахунком, що таке життя.

Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії насильству та

захисту прав дитини, щоб отримати допомогу – 386 (безкоштовно для абонентів

МТС та Київстар)

В даний час загострились проблеми організації взаємодії школи та родини, усе частіше виявляється відчуження батьків від школи. Повсякденні турботи, пов'язані переважно з матеріальним забезпеченням, віддаляють один від одного дорослих людей, відповідальних за виховання дітей

Народна мудрість каже: «Посієш учинок - пожнеш звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю». Ось так і формується життєва лінія людини.

І добре, коли поруч добрі друзі - батьки й учителі. Я за міцний союз родини та школи.

Батьківська громадськість  – важливий союзник школи у вихованні учнів.

Велика роль відводиться школі у налагодженні ефективної співпраці

з батьками.

Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічно підготовки й позбавлена громадської відповідальності за гідне виховання своїх дітей, саме вчителі повинні виступати, з одного боку, зв’язуючою ланкою між школою та сім’єю, а з другого, - організатором піднесення педагогічної культури кожного батька й матері.

Робота вчителів з колективом батьків має великі педагогічні можливості, а саме:

- широке педагогічне інформування,

- обмін досвідом,

- створення у необхідних випадках громадської думки,

- залучення батьків до участі в житті школи, класу.

Батьки та вчителі нашої  школи  виступають партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів, які взаємодоповнюють один одного, співпрацюють в ім’я становлення, розвитку і формування особистості дитини.

 Організація родинно – шкільного виховання вимагає зміни традиційних установок вчителя і батьків. Батьки і педагоги  організували свою спільну діяльність так, як вважають найдоцільніше, керуючись інтересами сім’ї і дітей.

 Основи такої співпраці закладаються, починаючи зі вступу дитини до школи, щоб створити необхідні передумови формування ціннісних якостей особистості. Батьки і педагоги по-своєму беруть участь у цьому процесі, у кожного з них є свої переваги у баченні школяра і способів взаємодії з ним. Педагог спостерігає вихованця у спілкуванні з ровесниками у класі, у процесі навчання, позаурочної шкільної діяльності, тобто в ситуаціях, які у більшості випадків недоступні батькам для спостереження. Вчитель має професійні знання і педагогічний досвід. У його руках все набуває виховного змісту: спілкування з учнями, організація спілкування учнів між собою, сам навчально-виховний процес. Але вчитель не спостерігає за домашнім життям учнів, у нього нема цілісного уявлення про індивідуальні особливості виховного процесу своїх вихованців.

 Перевага родини – у наявності емоційного зв’язку з дитиною. І якщо авторитет батьків ґрунтується на такому зв’язку, вони можуть значно впливати на виховання свого сина чи дочки. Ніяке шкільне виховання не замінить родинного. Тому співпраця вчителів і батьків виявляє  сильні і слабкі сторони кожного, сприяє  виправленню помилок і коригуванню спільних дій.

Зрозуміло, що справжнє родинне виховання прийде з належним оволодінням батьками сучасними педагогічними знаннями й уміннями застосовувати їх на практиці.  Потребу педагогічної освіти батьків не тільки проповідував, а й практично здійснював В. Сухомлинський. Він вважав, що в наші дні немає важливішого завдання у сфері виховання, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей. Без турбот про педагогічну культуру батьків, за його висновком, неможливо розв’язати жодної проблеми, що стосується навчання і виховання.

 Тому одним із найактуальніших напрямів роботи сучасної школи є налагодження дієвого взаємозв’язку і ефективної співпраці з батьківською громадськістю, в ході яких можлива реалізація таких важливих завдань:

-  вивчення виховного потенціалу сімей;

- підвищення рівня педагогічної культури батьків;

- безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу;

 - вироблення єдиного виховного впливу на дитину з боку батьків і школи.

 Практика свідчить, що одним із шляхів підвищення ефективності родинного виховання є використання активних (нетрадиційних) форм і засобів роботи з батьками.

 Але обираючи ту чи іншу форму роботи з батьками,  варто пам’ятати, що результативність цієї роботи залежить не від назви форми, не від того, буде вона називатися звичним словом «бесіда» чи незвичним і красивим «родинний міст», а від вкладеного змісту, актуальності піднятої проблеми і практичного спрямування.

 Дуже добре коли батьки виявляють ініціативу , а ви її  підтримайте, враховуйте їхні пропозиції. Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування, на яких базуватиметься робота з батьками.

Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:

1.  Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.

2.            Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.

3.            Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку

4.            Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.

5.            Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.

6.            Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.

7.            Якщо ж  все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.

8.            Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.

9.            Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.

10.     Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.

11.     За активної участі батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.