Аргумент: Виховна робота

Заходи
щодо реалізації Концепції національно- патріотичного виховання на 2023-2024н.р.

Заходи
щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання
на 2022-2023н.р.

Компетентнісний потенціал виховання

02.04.2020

Шановні класні керівники! Працюємо дистанційно. Сьогодні День дитячої книги.Заохочуйте дітей до читання.   Форма роботи довільна.З повагою, Н.Біличенко.

23.03.2020.

Доброго дня !

Шановні колеги! Працюємо дистанційно, готуючись до проведення педради на тему: «Роль класного керівника у формування органів учнівського колективу та високоморальної успішної особистості школяра в освітньому просторі для стійких життєвих звичок»

                                         План проведення:

1. Роль класного керівника в організації дитячого колективу (Біличенко Н.І.)

2.Організація діяльності дитячого колективу в умовах творення Нової української школи (класні керівники 1-4класів).

3.Застосування інтерактивних технологій у формуванні моральних цінностей школяра

(з досвіду роботи класних керівників5-8класів).

4.Творчі здобутки класних керівників у формуванні органів учнівського колективу та високоморальної успішної особистості школяра в освітньому просторі для стійких життєвих звичок (з досвіду роботи класних керівників 9-11класів).

Матеріали виступів надсилайте на електронну пошту школи до 24.03.20. до 10год.

З повагою Біличенко Н.І.

День ліквідатора

День ліквідатора.

Сільський голова: Доброго дня всім присутнім!

Шановні гості, дорогі односельці ! Сьогодні, ми зібралися разом, щоб вшанувати наших земляків, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ,а також відкрити пам’ятник.

На нашому заході присутні:

1.Депутат обласної ради Рязанцев

2.Голова Томаківської районної ради чорнобильців

3.Ліквідатори Чорнобильської АЕС

Величко Сергій Миколайович

Магус Володимир Борисович

Іщенко Олександр Васильович

4.Настоятель Свято - Іллінської церкви отець Іоан

5.Представники громадськості, керівники фермерських господарств,вдови, вчителі, учні.

Урочистий захід з нагоди відкриття пам’ятника оголошується відкритим.

( Гімн України)

Сільський голова: Президент Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

Чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації , якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф?

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. Можливо, Україна стане автором доброго почину, і День ліквідатора з’явиться в Росії, Білорусі та інших країнах.

/ пісня «Чорнобиль» /

Сільський голова:Доля повела у Чорнобиль «ліквідаторів» різними шляхами. Одні потрапили туди за покликом душі, інших привели професійні обов’язки, або повістка військкомату. Не обійшла доля і наших земляків Довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії і нашим землякам-односельчанам:

Величку Сергію Миколайовичу

Біліченку Анатолію Олександровичу

Гастрому Сергію Володимировичу

Коліснику Анатолію Миколайовичу

Іщенку Олександру Васильовичу

Козубу Василю Васильовичу

Магусу Володимиру Борисовичу

Не шкодуючи сил і здоров’я , у складних умовах, працювали добросовісно і чесно, проявляли мужність і відвагу. Багато з них уже немає в живих. Наш земний уклін, довічна вдячність усім, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, заради нас брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В цей день, в день вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильскій АЕС до вас звертаються учні Чумаківської школи.

/Виступи дітей/

1.Ліквідатор! Що було б якби не ці люди які ціною власного здоров’я, а багато хто і ціною свого життя йшли на приборкання ядерного монстра. Це про них напишуть книги, складуть вірші.

2.Який предивний , ти людський характер,

Коли ти досягаєш висоти,

Коли зірвався атомний реактор,

І справиться з нещастям мусиш ти.

Не зупинився ти в дорозі,

Здолав і сумніви, і біль,

І всенародній перемозі

Є частка і твоїх зусиль.

3.Про Величка Сергія Миколайовича

4.Про Магуса Володимира Борисовича

5.Іщенка Олександра Васильовича

6Ліквідатори,герої,рятівники! Ви ризикували своїм життям і здоров’ям заради нас, заради нашого майбуття. Ви – захисники нашої країни. Ми гордимося вами.

(Діти вручають квіти і подарунки)

Сільський голова:До слова запрошується Рязанцев

Сільський голова: До слова запрошується

Сільський голова :Сьогодні ми відкриваємо пам’ятник тим ліквідаторам кого вже немає в живих, «радіація, хвороби, укоротили їм життя»

Звучить мелодія

Сільський голова: Право відкрити пам’ятник надається ліквідаторам – односельцям Величко С.М., Іщенко О.В, Магусу В.Б.

Музичний фон ( салют) (знімають полотно)

Сільський голова: Варто згадати героїв і жертв чорнобильської катастрофи, та наших земляків, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській А Е С

Біліченко Анатолій Олександрович

Колісник Анатолій Миколайович

Козуб Василь Васильович

Гастром Сергій Володимирович

/ йде хвилина мовчання /

Сільський голова: Для освячення памятника запрошується Настоятель Свято - Іллінської церкви отець Іоан.

Сільський голова: На цьому наш захід , з нагоди відкриття пам’ятника та вшанування ліквідаторів оголошується закритим.

Звучить Гімн України

Сільський голова: Дякуємо, що були сьогодні з нами.

Ювілей школи

Чумаківський 30-літній ювілей школи.

Мета ‑ презентувати історію школи та школу сьогодення; вшанувати ветеранів праці та випускників школи; викликати почуття гордості за школу, педагогічний і учнівський колективи; плекати любов до рідного краю, до людей, до світу

В залі, що святково прикрашена повітряними кульками, квітами, стендами з фотографіями історії школи, малюнками учнів, грає музика.

Звук фанфар

Флешмоб

Ведучий І

Справа була ввечері,

Робити було нічого,

Хто співав, а хто мовчав,

Саша ніжкою махав.

Ведучий І

Раптом всім сказала Оля:

Оля

- Ювілей сьогодні в школі!

Вже аж 10 років має,

Ніби квітка розквітає!

Ведучий І

Тут обурився Максим:

- Ні, не так, не 10 їй.

Моя мама вчилась тут,

Потім був ще й інститут.

Далі я ще народився,

В цій же школі опинився.

Отже, їй не 10, точно,

Знаю я це остаточно!

Ведучий І

- Стоп! Не треба сперечатись!

В цьому треба розібратись.

Що за шум і що за гам?

Як не соромно всім вам?

Руку краще підіймайте,

Що не ясно – запитайте.

1. - Де стояла наша школа?

2.- Хто учився тут до нас?

3. - Хто усі ці дяді, тьоті?

4.- Привітать прийшов хто нас?

Ведучий І

- Запитань багато в вас.

Розібратись прийшов час.

Ви на свято завітайте

І історію пізнайте!

(Виходе випускник з першокласницею, яка дзвонить дзвіночком.)

Ведучий 2

Це дзвенить шкільний дзвінок

Щиро, любо і сердечно.

Під який ви кожен раз

Йшли у школу, в різний клас.

Ведучий2

Це дзвенить шкільний дзвінок

І ці звуки милозвучні

Вас зворушили, напевно,

Бо були колись й ви учні.

Ведуча3 Доброго дня, дорогі вчителі, випускники різних поколінь, вельмишановні гості.

Ведучий3 Ми зібралися в цьому залі, щоб відзначити наше чудове свято – тридцятилітній ювілей школи.

Першокласниця З Днем народження, рідна школо!

(запрошуємо гостей у БК)

Ведучий3 Щойно золотою симфонією в стінах нашої школи прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Хай цей день наповниться спогадами давно минулих років…

Дзвенить, дзвоник…. Спогади Запис голосів

Пісня

Ведучий 1: Сьогодні ми друзів зібрали у школі,

Зібрали на наш ювілей.

І гамірно, й весело буде сьогодні –

Стрічати ми будем гостей!

Ведуча1: Всіх тих, хто на ноги поміг нам вставати,

Хто вчився у ній і хто вчив,

Хто серце своє тут назавжди залишив,

Хто вірив у нас і любив!

Ведучий 2: І хоч рік за роком проходить неспинно –

І скроні тихенько сріблить,

Та кожного вересня знов, метушливо,

Малеча до школи біжить.

Ведуча2: І скільки дано нам на світі прожити,

Чи роки, а чи ще віки?

Та знаємо, школа не може старіти,

Бо серце її – дітлахи!

Ведучий 3: Будь мудрою, школо, щасливою завжди,

Стрічай своїх радо гостей!

Ведуча3: Співай, веселися, не смій сумувати,

Святкуй, від душі, ювілей!

Ведучий1 І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам’яті майбутніх

Наш 30-річний ювілей.

(фанфари)

Ведучий1 Вітаємо запрошених гостей свята та вчителів, які працювали в нашій школі.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Ведучий1 Ми раді бачити сьогодні в цьому залі випускників трьох десятиліть

Ведучий1У нашому залі працюють модератори , які допомагатимуть нам спілкуватися з випускниками , гостями , вчителями.

Ведучий1Просимо встати випускників першого десятиліття. . 1987-1997років

(вас всього вийшло зі стін школи за 10 років , шановні модератори а присутніх сьогодні скільки?) Вітаємо їх.

Ведучий1Випускники другого десятиліття - 1998 -2008 (всього закінчили середню школу, модератори назвіть ,будь ласка, скільки прийшло на зустріч? )Вітаємо!

Ведучий1І останнє третє десятиліття - 2009-2017 (було вас, модератори, а скільки є випускників третього десятиліття?)

Пісня

Ведучий2

Нашій школі 30років. Тож спочатку кілька слів про іменниницю.

Ведуча2

Ім’я – Чумаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Ведучий2

Дата народження – рік 1987

Ведуча2

Місце народження – с. Чумаки, вул.. Гагаріна, 7

Ведучий2

Батьки: батько – відділ освіти молоді та спорту Томаківського виконавчого комітету томасівської селищної ради

Мати – Томаківська селищна рада

Ведуча2

Сімейний стан – мати-героїня. Діти – усі хлопчики та дівчатка, які навчалися, навчаються і будуть навчатися у ній.

Ведучий2

Близькі родичі – Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Ведуча2

Далекі родичі – Міністерство освіти і науки України

Ведучий2

Девіз нашої ювілярки: «Корінням в етнос,гіллям у світову цивілізацію».

(з’являються астрологи)

Ведучий3Школу побудували 1987 році. За східним календарем це рік Кролика

І оскільки кролик – символ обдарованості, то рік відкриття було обрано доволі вдало, тому що «сіяти розумне» - покликання нашого закладу.

Ведучий3Східний календар стверджує, що ті, хто народився у рік кролика, ставляться до оточуючих з великою симпатією, приязню та піклуванням. Як бачимо, вдача нашої іменинниці повністю відповідає даній характеристиці, адже кожен її учень не позбавлений уваги.

Ведучий3Далі сказано, що рік кролика обіцяє стабільність та добробут. В історії школи ми знайдемо чимало фактів, що підтверджують цю думку. За 30 років свого існування вона виховала чимало високопрофесійних фахівців освіти. Ми пишаємось тим, що в педагогічному колективі працюють відмінники народної освіти.

Ось і познайомилися з іменнинецею.

Ведучий3 30 років - великий термін. Скільки подій відбулося за цей період! Щось забулося, але багато чого залишилося в нашій пам'яті і стало історією.

Презентація. Як все починалося.

Ведуча1 Ще село в перед ранковому сні, а подвірям школи впевнено крокує її директор Олена Степанівна Сергійчук. Це вона вирішує глобальні проблеми школи, дбає, щоб у нашій школі було по-домашньому затишно.

Ведучий1 Запрошуємо до слова господиню цього свята директора школи

Олену Степанівну.

Презентація. Історія школи.

О.С. Першим очолив заклад вчитель математики Колісник Олександр Олександрович який працював на посаді директора до 2004 року.

О.С.Олександр Олександрович у нас в гостях . Запрошуємо Вас на сцену.

ВАЛЬС (вручення квітів )

Ведучий 2 На нашому святі присутні гості, яким я зараз із задоволенням надаю слово. Запрошуємо на сцену:

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Ведучий 2 А мені хочеться запросити на сцену виконуючу обов’язки старости села Віру Анатоліївну Терпеловську.

Ведучий2 Дорогі гості! Спасибі вам за те, що ви прийшли, спасибі за подарунки і теплі слова. Ми сподіваємося, що це не остання наша зустріч. Залишайтеся з нами. До вашої уваги сценка із шкільного життя.

Сценка

Ведучий 3: 1987рік. Був перший клас у новій школі, були перші випускники.

Ведучий 3: Перша вчителька! Найдорожча, наймиліша, рідна, дорога. Якими ще найкращими словами називають перших вчителів діти?

Ведуча3Цікаво, а хто ж був першою вчителькою у першокласників 1987року.

Ведучий 3: «Наша мама!» - Так говорили про неї учні. Миколаївна , так говорили про неї колеги. Зараз Мисюра Любов Миколаївна на заслуженому відпочинку. Шановна Любов Миколаївно! Вам слово!.!

Ведуча1 У 1988 р. пролунав останній дзвоник для перших випускників 10 класів (42 учні), класним керівником випускників була Колісник Світлана Іванівна

Ведуча1:Запрошуємо до слова Світлану Іванівну.

Ведуча 1А зараз хотілося б послухати перших випускників школи ,передаємо мікрофон модераторам.(спогади з місця перших випускників)

Привітання музичне.

Ведучий2: Народна мудрість каже: «Перший поклін віддай батькам своїм, вони тебе зростили. А другий – дай учителям, вони тебе навчили». Сьогодні присутні в залі вчителі, які зустрічали вас багатьох, коли ви вперше переступили поріг рідної школи, а також ті, хто 30 років вів вас по країні знань. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців.

Ведучий.2 Шановні вчителі щиро дякуємо вам за довгі роки сумлінної і відданої праці.

Уся шкільна наша родина щиро вас вітає.

Щастя, здоров'я й успіхів вам бажає,

Дай вам, Боже, ще довго молодіти,

Та й не одну осінь ще з нами зустріти.

За те тепло, що в серце нам вкладаєте,

Любов до рідної землі,

За те добро, якого нас навчаєте,

Спасибі, дорогі учителі!

Презентація.

Ведучий1Дзвоник обірвав голосок на півзвуку.

Та час на коротку хвилину спинись.

Згадаймо у серці розмірений стукіт

Всіх тих, що живими ми знали колись.

Ведуча1 Вони не зайдуть, усміхаючись в класи.

Їх смерть невблаганна забрала від нас.

Хоч їх не повернеш, навічно прекрасні

Їх душі у пам’яті, в наших серцях.

Ведучий1:Шкода,що сьогодні вже немає серед нас багатьох з тих, хто все життя сіяв розумне, добре, вічне. Хто віддавав себе дітям. Життя цих людей було справді непростим Із сумом в серці згадуємо вчителів, які пішли у небуття, але їх погляди, їх жести, їх добра посмішка в наших серцях навічно…

Ведуча1.

Мисюра Валентин Миронович - вчитель фізкультури

Ситник Марія Василівна - вчитель французької мови

Тимошенкова Лідія Олексіївна -вчитель математики

Кульбашна Лідія Олексіївна - вчитель фізики

Трайно Галина Іллівна - вчитель російської мови та літератури

(Метроном)

Ведучий 3 Шановні вчителі. Ми завжди запитуємо дітей, що найбільше їм запам’яталося із шкільного життя. А сьогодні хочемо запитати у Вас, що найбільше запам’яталося Вам із вчительської праці? Дякую, велике вам спасибі.

(виступи вчителів)

Ведучий 3: А що це у нас там за кулісами відбувається?

Ведучий 3: Та то учні 10 класу з класним керівником Оленою Василівною. Вони уже пів години рвуться на сцену, щоб привітати всих з ювілеєм. То, може, дозволимо їм все-таки взяти слово?

Ведучий 3: Ну що ж . Якщо дуже хочуть виступити то нехай виходять.

Сценка

Діалог ведучих ( на фоні музики)

Ведучий 1: Ми розуміємо, що сьогодні вечір зустрічей та сліз, сліз радості. Ми хочемо, щоб усім присутнім було сьогодні хороше, затишно. Ми хочемо, щоб ваші очі світилися радістю, а серця – вдячністю, ми хочемо, щоб зустрілися давні друзі.

Ведучий 1: Школа… Наша люба школа… Ці слова відлунюють світлим почуттям в душі кожного… Школа в нашій пам‘яті – це світлі класи, списана крейдою дошка, загублений щоденник, перше кохання, строгий учитель, батьківські настанови…

Ведучий 2: А як весело дзвенів шкільний дзвінок після останнього уроку! Було чути гучне: «Ура!» Підручники летіли в портфель, як птахи! До роздягальні не підступишся! А двері школи переможно гриміли салютом!

Ведучий 2: …А на шкільному дворі скидають жовте листя берези… Розгулюють осінні вітри… І чомусь так швидко пролітають шкільні роки… А нам залишається: шкільний двір, пам‘ять і спогади…

Ведучий 3: Падає листя осіннє і падають зорі…

Вранці – тумани, а вдень - все від сонечка мліє.

Осінь так лячно ступає, аж стукає серце,

Навіть ще небо, як влітку, теплом голубіє.

Ведучий 3: Осінь боїться сполохати вранішню тишу.

Он де птахи ще летять, запізнившись, у вирій.

Тишу оту вона, ніби дитину, колише,

І від напруги вже руки її заніміли…

Ведучий 1: В золото коси вона ще не встигла убрати,

Тільки багрянцем густим свої скроні укрила.

Разом із вітром, взялась павутину снувати

Й Бабиним літом усе знов навколо зігріла.

Ведучий 1: Падає листя осіннє і падають зорі…

Вже горобина стоїть у червонім намисті.

Падають сльози поволі - великі, прозорі,

Осінь ховає від нас їх у жовтому листі…

Пісня «Осінь»

Ведуча2: Особливо школа пишається своїми випускниками. Випускники – це наша гордість. - За 30 років школу закінчили 579 учнів.

Ведуча.2Скільки прекрасних справ на рахунку випускників нашої школи. Вони працюють лікарями і вчителями, юристами і бухгалтерами, продавцями і перукарями, будівельниками і механізаторами, шоферами і столярами. Ми можемо гордитися, що з випускників, які прийшли на цю зустріч є багато людей, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і поважаними людьми.

Багато з них живуть і працюють у рідному селі.

Перерахувати всіх неможливо.

(музика)

Ведучий3 Сьогодні іде війна на Сході нашої держави. Страшним лихом увірвалась вона у наше життя .

Ми пишаємося , випускниками школи , які стали на захист Батьківщини. Кожен з Вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але разом з тим ви розуміли, що захищаєте свою Батьківщину, своє рідне село. Ви заслуговуєте сьогодні найгучніших аплодисментів .

Відео - фільм « Воїни АТО»

Пісня «Оберіг»

Ведуча3 Я вважаю, що доречно дати кілька слів нашим шановним випускникам. Першим на цю сцену я хочу запросити воїна АТО Коляду Олександра Юрійовича.

Ведучий1. Підводячи тридцятирічний підсумок, сьогодні ми можемо з гордістю сказати, що зі стін нашої школи на велику життєву дорогу вийшла велика кількість випускників, які отримали золоті та срібні медалі. Звичайно ж, вони є гордістю нашої школи.

Ведучий2:Школа це насамперед – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги, для яких найвища нагорода в житті – успіхи вихованців. Тож про наших медалістів, переможців, лауреатів, дипломатів розповість Наталя Василівна! Їй слово.

Презентація.

Сценка «Зустріч»

Я стискую руку білу

Отак, як колись було.

Це стільки вже літ пролетіло

Це стільки ж води утекло.

Ми іншими зовсім стали,

Лиш небо — таке голубе.

А як я… любив тебе…

А як я… тебе кохала?

Кохала…Невже кохала?

Любив…Та невже любив?

Так, чом же ти не сказала?

Так, чому ж ти, не говорив?

Вона зім’яла в жмені

Краєчок густої коси,

Чую: «Дочка у мене…»

Дочка? А у мене — син.

Буває усе на віку,

Час не даремно лине

Може твою дочку

Син мій колись зустріне?

Може ітимуть діти

Пліч-о-пліч в житті своїм

Та тільки — ніхто у світі,

Ніхто не розкаже їм,

Ні люди, ні клени опалі,

Ні небо оце голубе,

І як ти мене кохала…

І як ти любив мене.

Ведучий3 Шкільна пора. Чи не закохувалися хлопчаки у дівчаток із русявими кісками, а дівчата – у хлопців. Запам’яталися першим сказаним словом «люблю», а той просто якоюсь такою не до часу серйозною думкою «вона буде моєю дружиною». І вже ніякі хизування не могли втрутитися в цю думку, яка миттю махнула крилом і зникла , здавалося, на завжди.

Ведучий3

А чи часто згадують шкільне життя подружні пари випускників, імена яких вписані в історію школи як, пари котрі знайшли свої половинки у рідному класі.

Презентація сімейних пар однокласників

Ведучий1 Гордістю людини будь-якої професії є молодь, яка продовжує традиції своїх наставників. Багато випускників школи стали учителями, і працюють вони не тільки у рідному селі. Серед них:

Сценка.

Ведучий1Давай запитаємо в наших дорогих випускників: чи вдалося їм стати тими, ким мріяли, що їм у цьому допомогло і що вони б хотіли порадити нам, теперішнім випускникам. Будь ласка, модератори, представте виступаючих випускників, рік випуску.

Скільки учнів у вас було в першому класі?

- Хто був неформальним лідером у вашому класі?

- У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?

- Чи користувалися ви шпаргалками і коли?

- Ваше перше шкільне кохання. Чи вплинуло воно на подальше ваше життя?

- Найкумедніша історія вашого шкільного життя.

- Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?

Пісня

Ведучий 1: Ми всі – велика родина. Ми – брати і сестри не по крові, а по духу. А ця школа – наша мати, що нас ростила, навчала, виряджала на незвідані шляхи-дороги, а потім чекала, щоб порадіти нашим успіхам і поспівчувати, коли трапляться невдачі. Ось і сьогодні школа світиться щастям, бо на поріг повернулися її діти.

Ведучий 1: Нам сьогодні лише тридцять. Це зовсім не багато. Ми ще молоді, юні і сповнені жаги та натхнення.

Ведучий 2: Як у кожної людини – власна доля, так і у нашої школи – своя власна історія, своє життя, буремне, щасливе, часами гірке, немов чорний полин, по вінця наповнене гіркотою. Але загалом, добре і щире. Бо велике у неї серце, до якого вона хоче прихилити кожну дитину і віддати їй всі свої знання до краплиночки.

Ведучий 2: А серце у нашої школи дійсно велике. Серце її – вчителі та їхні учні. Нам здається, що ще не один раз ми зустрічатимемось тут, у її стінах, і ще не один раз так гучно святкуватимемо її іменини.

Ведучий3 : Тридцять – в принципі, тільки початок.

Це – для школи ще чистий листок.

Часу так ще пройшло небагато,

Ніби в класі закінчивсь урок…

Ведучий 3: Бережуть нашу школу молитви

І батьків, вчителів, і дітей.

Наша школа любов‘ю розквітла

І святкує вже свій ювілей.

Ведучий 4: Будуть в неї іще ювілеї,

Ніби мрії, мов лагідні сни,

І злітатися будуть до неї

Її доньки та любі сини.

Ведучий 4: Хай нелегко їй часом буває,

І життя – не завжди в неї свято,

Та сміється вона і співає,

І навчається також завзято.

Ведучий 1: Люба школо, хороша і рідна,

Хай тебе не старіють роки!

Разом:Ми бажаємо в Чумаках стояти

Тобі довгі, щасливі віки!

Ведучі2: Вам вчорашнім школярам, тим хто вже визначив свій життєвий шлях і впевнено крокує ним я дарую пісню.

Пісня

Ведучі3 Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа.

Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. І кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

Ведучі3: так багато років... обличчя.. обличчя.. обличчя...

Але ти, школо, пам’ятаєш їх усіх.

Скуйовджених і охайних.

Бешкетників і сором’язливих.

Веселих і сумних.

Ти – начало всіх начал.

Так будь же завжди благословенна!

Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розлагоджуються зморшки.

Хай вічно звучать слова : «Здрастуй, школо!»

Ведуча4:Повертайтесь до рідної школи,

Повертайтеся в будь-який час!

Вона вас не забуде ніколи,