среда, 8 февраля 2017 г.
вторник, 7 февраля 2017 г.
Робота з батьками
Доброго дня .
В даний час загострились проблеми організації взаємодії школи та родини,
усе частіше виявляється відчуження батьків від школи. Повсякденні турботи,
пов'язані переважно з матеріальним забезпеченням, віддаляють один від одного
дорослих людей, відповідальних за виховання дітей
Народна мудрість каже: «Посієш учинок - пожнеш
звичку; посієш звичку - пожнеш характер; посієш характер - пожнеш долю». Ось
так і формується життєва лінія людини.
І добре, коли поруч добрі друзі - батьки й
учителі. Я за міцний союз родини та школи.
Батьківська громадськість – важливий союзник школи у вихованні учнів.
Велика роль відводиться школі у налагодженні
ефективної співпраці
з батьками.
Оскільки переважна більшість батьків не має
належної психолого-педагогічно підготовки й позбавлена громадської
відповідальності за гідне виховання своїх дітей, саме вчителі повинні
виступати, з одного боку, зв’язуючою ланкою між школою та сім’єю, а з другого,
- організатором піднесення педагогічної культури кожного батька й матері.
Робота вчителів з колективом батьків має великі
педагогічні можливості, а саме:
- широке педагогічне інформування,
- обмін досвідом,
- створення у необхідних випадках громадської думки,
- залучення батьків до участі в житті школи, класу.
Батьки та вчителі нашої школи
виступають партнерами, активними співучасниками великого творчого
процесу виховання учнів, які взаємодоповнюють один одного, співпрацюють в ім’я
становлення, розвитку і формування особистості дитини.
Організація
родинно – шкільного виховання вимагає зміни традиційних установок вчителя і
батьків. Батьки і педагоги організували
свою спільну діяльність так, як вважають найдоцільніше, керуючись інтересами
сім’ї і дітей.
Основи
такої співпраці закладаються, починаючи зі вступу дитини до школи, щоб створити
необхідні передумови формування ціннісних якостей особистості. Батьки і
педагоги по-своєму беруть участь у цьому процесі, у кожного з них є свої
переваги у баченні школяра і способів взаємодії з ним. Педагог спостерігає
вихованця у спілкуванні з ровесниками у класі, у процесі навчання, позаурочної
шкільної діяльності, тобто в ситуаціях, які у більшості випадків недоступні
батькам для спостереження. Вчитель має професійні знання і педагогічний досвід.
У його руках все набуває виховного змісту: спілкування з учнями, організація
спілкування учнів між собою, сам навчально-виховний процес. Але вчитель не
спостерігає за домашнім життям учнів, у нього нема цілісного уявлення про
індивідуальні особливості виховного процесу своїх вихованців.
Перевага
родини – у наявності емоційного зв’язку з дитиною. І якщо авторитет батьків
ґрунтується на такому зв’язку, вони можуть значно впливати на виховання свого
сина чи дочки. Ніяке шкільне виховання не замінить родинного. Тому співпраця
вчителів і батьків виявляє сильні і
слабкі сторони кожного, сприяє
виправленню помилок і коригуванню спільних дій.
Зрозуміло, що справжнє родинне виховання прийде з
належним оволодінням батьками сучасними педагогічними знаннями й уміннями
застосовувати їх на практиці. Потребу
педагогічної освіти батьків не тільки проповідував, а й практично здійснював В.
Сухомлинський. Він вважав, що в наші дні немає важливішого завдання у сфері
виховання, ніж учити матір і батька виховувати своїх дітей. Без турбот про
педагогічну культуру батьків, за його висновком, неможливо розв’язати жодної
проблеми, що стосується навчання і виховання.
Тому одним
із найактуальніших напрямів роботи сучасної школи є налагодження дієвого
взаємозв’язку і ефективної співпраці з батьківською громадськістю, в ході яких
можлива реалізація таких важливих завдань:
- вивчення виховного потенціалу
сімей;
- підвищення рівня педагогічної культури батьків;
- безпосереднє залученню батьків до навчально-виховного процесу;
- вироблення єдиного виховного
впливу на дитину з боку батьків і школи.
Практика
свідчить, що одним із шляхів підвищення ефективності родинного виховання є
використання активних (нетрадиційних) форм і засобів роботи з батьками.
Але
обираючи ту чи іншу форму роботи з батьками, варто пам’ятати, що результативність цієї
роботи залежить не від назви форми, не від того, буде вона називатися звичним
словом «бесіда» чи незвичним і красивим «родинний міст», а від вкладеного
змісту, актуальності піднятої проблеми і практичного спрямування.
Дуже добре коли батьки виявляють ініціативу ,
а ви її підтримайте, враховуйте їхні
пропозиції. Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі
чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування,
на яких базуватиметься робота з батьками.
Правила ефективної взаємодії, якими
педагог керуватиметься в роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:
1. Батькам потрібна
підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте їх, створіть необхідні умови для спілкування.
2.
Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте
часу, домовтеся про зустріч іншим
разом.
3.
Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання
викликають роздратування і
негативну реакцію з їхнього боку
4.
Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.
5.
Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від
батьків.
6.
Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.
7.
Якщо ж все-таки існує професійна необхідність
поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.
8.
Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який
батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.
9.
Будь-яка зустріч з родиною школяра має завершуватися
конструктивними
рекомендаціями для батьків і учня.
10. Якщо педагог вважає
себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед
батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.
11. За активної участі
батьків у житті класу й школи їхні зусилля мають бути відзначені класним
керівником і адміністрацією школи.
воскресенье, 5 февраля 2017 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)